Сьогодні виповнюється два роки від початку Курської операції — безпрецедентної за задумом і виконанням кампанії, яка перенесла бойові дії на територію держави-агресора. Цей крок…
Бійці 5-ї роти 2 МБ 47 ОМБр «Чак» і «Сич» тримали оборону позиції на Північно-Слобожанському напрямку два місяці.
Історії воїнів розповіли в 47-й окремій механізованій бригаді.
Бійців не могли поміняти: не було погоди для безпечної ротації. В один із днів на позицію воїнів прилетіла ворожа FPV — і хлопців засипало. Їх шукали дроном із гучномовцем, скидали їжу — але відгуку не було. Три доби в статусі «зниклі безвісти».
На сусідню позицію заходила інша група піхотинців — і їх направили перевірити завалений бліндаж. І тут крик з-під землі — живі!
«Гуділо все в голові… Прямий прильот», «Почув знайомий голос, і я крикнув «Слава Україні», — розповіли «Чак» і «Сич» одразу після виходу, закурюючи цигарки.
Після виходу бійців оглянули медики стабпункту «Маґури». Далі — шпиталь, тепер — реабілітація.
