Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
Євгеній обрав небо своєю професією ще до великої війни. Він навчався в Харківському університеті Повітряних Сил на факультеті протиповітряної оборони.
Історію бійця оприлюднило Повітряне командування «Схід» Повітряних Сил ЗСУ.
Перші дні повномасштабної війни він зустрів у Харкові.
Підйом за бойовою тривогою тоді був зовсім іншим, ніж під час навчань. До звичних команд додалися вибухи над містом.
Особовий склад отримав зброю та боєкомплект, підрозділи швидко розвели по позиціях для патрулювання і посилення оборони.
Після випуску Євгеній прийшов до війська — виконувати свою роботу і боронити українське небо, яке тепер потребує захисту щодня.
Каже, що до війни служба уявлялася інакше, але дуже швидко зрозумів справжню вагу своєї професії.
Нині він командує розрахунком зенітної самохідної установки Gepard — однієї з найефективніших артилерійських систем протиповітряної оборони, яка стоїть на захисті українського неба.
У новому позиційному районі його екіпаж вже знищив десяток повітряних цілей, і всі вони — ударні дрони типу «Шахед».
Євгеній каже, що зенітна самохідна артилерійська установка Gepard створена спеціально для боротьби з повітряними цілями.
Машина бачить ворожу ціль раніше, ніж та наближається до зони ураження. На її башті — дві автоматичні гармати, які під час стрільби створюють щільну стіну вогню на шляху ворожої цілі.
На машині працюють одразу дві радіолокаційні станції: одна оглядає простір навколо, інша — бере об’єкт на точний супровід для відкриття вогню.
Коли радар фіксує повітряну ціль, далі все відбувається дуже швидко: оцінка обстановки, захоплення цілі — і гармата відкриває вогонь.
Найважчі дні для екіпажу Євгенія — ночі масованих атак. Інколи кількість ударних дронів на напрямку — понад 200.
Ворог постійно змінює свою тактику. Змінює висоти польоту, маршрути, напрямки атак, намагається обійти систему протиповітряної оборони.
Зенітники повинні пристосовуватися до кожної нової схеми ударів. Саме тому головна мотивація його екіпажу проста: не допустити підльоту.
І саме тому їхня робота — це не лише натискання на гашетку. Це уважність, швидкі рішення і відповідальність за тих, хто у містах.
Протиповітряна оборона — це той щит, який люди часто не бачать, але саме від нього залежить їхній ранок і їхнє життя.
«Усі розуміємо, що кожна ворожа ціль у небі — це потенційна трагедія на землі, а кожен збитий дрон або ракета — це збережений будинок, врятована родина, вціліла енергетика України. Тому ми тут і робимо все можливе, щоб небо над Україною було чистим», — сказав боєць.
Як повідомляла АрміяInform, у мобільному застосунку з’явився новий інструмент — «Радар», який призначений для персонального інформування військовослужбовця про повітряні загрози.
