Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
До повномасштабної війни Вадим працював у школі — викладав предмет «Захист України» та фізичну культуру. Саме через роботу й отримав свій позивний — «Фізрук».
Історію захисника оприлюднили на сторінці Сил територіальної оборони ЗСУ.
Із початком російського вторгнення він добровільно приєднався до 1-го батальйону безпілотних систем 105-ї окремої бригади Сил ТрО ЗС України.
«Я тоді розумів, що мобілізація все одно буде, тому пішов сам», — пригадує він.
Службу розпочинав стрільцем. З часом у підрозділі почав працювати з безпілотниками.
«Тоді мавіки були великою рідкістю. У нас був один-два дрони, і ми реально боялися їх піднімати, щоб не втратити», — згадує Вадим.
У бойовій роботі, каже, пріоритетом завжди залишалося збереження життя особового складу.
«Краще втратити дрон, ніж втратити бійця. Якщо треба дати картинку до кінця — ти її даєш, навіть якщо розумієш, що дрон уже не повернеться», — сказав «Фізрук».
Вадим згадав й конкретні бойові епізоди — злагоджену командну роботу екіпажів, коли ворога вдавалося знищити завдяки точній координації.
«Було таке, що два мавіки зі скидами заходили з різних боків посадки. Ворог просто не мав куди тікати і був знищений. Це була командна робота — один механізм», — розповів боєць.
Вадим пройшов шлях від солдата до старшого сержанта. Нині він здебільшого займається організацією та забезпеченням — відповідає за те, щоб пілоти мали все необхідне для ефективної роботи.
«Зараз моє завдання — забезпечити людей, які літають. Як колись забезпечували мене, тепер я забезпечую інших», — каже військовий.
Говорячи про майбутнє, Вадим наголошує на важливості розвитку армії, сержантського корпусу та передачі реального бойового досвіду.
За його словами, є багато людей у підрозділах, яких треба заохочувати й розвивати. Вони вже мають досвід, який потрібно передавати далі.
За час служби у складі 105-ї окремої бригади ТрО Вадим отримав чимало відзнак, серед яких «Хрест Сил територіальної оборони», «Золотий хрест», а також відзнака Президента України «За оборону України».
Як повідомляла АрміяInform, коли почалося вторгнення, Андрій без вагань підписав контракт і став у стрій.
