Чотири роки він перебував у російському полоні, 5 червня 2026 року його звільнили в рамках чергового обміну полоненими. Наприкінці липня…
Максим відповідає за світлотехнічне забезпечення бригади — систему, без якої неможлива робота літаків у будь-який час доби й за будь-яких погодних умов.
Історію військового на своїй сторінці опублікувала 39-та бригада тактичної авіації Повітряних Сил ЗСУ.
Максим виріс у середовищі, де форма, відповідальність і служба державі ніколи не були чимось абстрактним. Саме тому вибір залишитися у строю для нього — не випадковість, а усвідомлене продовження родинного шляху.
До початку повномасштабної війни він працював на залізниці. Ще задовго до 24 лютого 2022 року чоловік уважно стежив за подіями та розумів, у якому напрямку розвивається ситуація.
«Це не було емоційним передчуттям — це холодне усвідомлення реальності, яке з часом лише підтвердилося», — розповідає Максим.
Під час повітряних тривог, за словами Максима, змінюється внутрішній стан. З’являється максимальна зібраність і концентрація. Страху як такого немає — його витісняє відповідальність.
Увага зосереджується на конкретних діях, і все зайве відходить на другий план.
«У такі моменти ти не аналізуєш, що саме летить і звідки. Ти знаєш, що маєш зробити, і робиш це. Свідомість працює чітко й спокійно, навіть якщо навколо напружена обстановка», — каже Максим.
За його словами, велику роль відіграє відчуття команди — усвідомлення, що поруч люди, які так само зосереджені й відповідальні.
«Під час атак особливо відчувається внутрішня тиша. Навіть коли навколо чути роботу протиповітряної оборони, рішення ухвалюються без емоцій. Є порядок дій, відпрацьований досвідом, і є чітке розуміння, що від цієї роботи залежить безпека польотів», — зазначив військовий.
Як розповідає Максим, після завершення тривоги напруга відпускає не одразу. Усвідомлення того, що щойно відбулося, приходить пізніше. Але служба триває, і знову на перший план виходить робота та відповідальність.
Говорячи про службу, військовослужбовець підкреслює, що тут немає другорядних ролей. Кожен виконує свою частину роботи.
«Сьогодні Повітряні Сили ЗСУ — це тисячі людей різних спеціальностей, які щодня забезпечують роботу авіації та захист неба. Кожен на своєму місці робить внесок у спільну справу — оборону держави», — підсумував він.
Як повідомляла АрміяInform, командир взводу батальйону безпілотних систем Президентської бригади імені Богдана Хмельницького Віталій з позивним «Блогер» розповів про ураження ворога.
