У Києві суд визнав винним заступника директора приватного коледжу за схему виготовлення фальшивих довідок про навчання в аспірантурі для військовозобов’язаних. Вирок ухвалив Солом’янський районний суд…
Днями в Києві презентували «Індекс війни 2025» — щорічник, підготовлений експертами Недержавного аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень».
Видання фіксує тривожну, але вже закономірну реальність: сила дедалі частіше стає універсальною мовою міжнародної політики, а війна — звичним інструментом досягнення політичних цілей.
Цьогоріч аналітики індексували у світі 47 конфліктів — проти 36 роком раніше. Із них 8 — повноцінні війни, 2 — прикордонні зіткнення, 16 — локальні конфлікти, 3 — військові перевороти, 11 — внутрішньополітичні кризи та 7 — точки дипломатичного протистояння.
Динаміка воєнного протистояння в 2024-му зросла на понад 5% порівняно з 2023 роком — аналітики
Це не просто зростання на третину, а індикатор трансформації світової безпеки. Фактично мова йде про поступове руйнування моделі стримування, сформованої після Другої світової війни в ХХ столітті, коли суперечки вирішувалися через інституції. У 2025 році дедалі більше держав і недержавних гравців перейшли до прямого або гібридного застосування сили.
Де сьогодні палає світ
У річнику детально проаналізовано країни та регіони, де конфлікти тривають у гарячій фазі або перебувають на межі ескалації.
У 2025 році головною подією у глобальному масштабі продовжила бути російсько-українська війна, що за інтенсивністю технічних засобів стала однією з наймасштабніших після Корейcької війни, а також наймасштабнішим конфліктом Європи з 1945 року. Серйозні наслідки для світу та близькосхідного регіону має палестино-ізраїльська війна, яка розпочалася в 2023 терористичною атакою ХАМАС на Ізраїль, а потім переросла в воєнну операцію Ізраїлю в Секторі Гази та Лівані, призвела до ряду взаємних повітряних ударів між Іраном та Ізраїлем, з кульмінацією в червні 2025 за участі США. На території Сирії новий суннітський уряд укріплює контроль, витискаючи залишки як проіранських, так і проамериканських сил.
Найбільший пояс нестабільності сформувався в Африці: Чад, Західна Сахара, Ефіопія, Судан, Південний Судан, Центральноафриканська Республіка, Буркіна-Фасо, Нігер, Малі, Демократична Республіка Конго. Тут конфлікти поєднують тероризм, перевороти, діяльність джихадистів, втрату контролю урядами над територіями та активну присутність російських військових структур. У Малі бойовики JNIM уже ведуть економічну війну, блокуючи міста. У ЦАР росія формує базу для свого «Африканського корпусу». У Нігері після перевороту різко зросла терористична активність. У ДР Конго триває одна з найсмертоносніших гуманітарних криз.
В Азії аналітики виділяють Корейський півострів, де КНДР стала фактичним військовим союзником рф, та постійну ядерну напругу між Індією і Пакистаном. Традиційно складною є ситуація навколо Тайваню в контексті регулярних військово-морських навчань Китаю.
Також суттєвим фактором стає дипломатична напруга всередині НАТО, викликана провокаціями рф і дипломатичним конфліктом довкола Гренландії.
Тенденції, що визначають 2025 рік
Аналітики фіксують кілька глобальних трендів.
Перший — проксі-протистояння США та Китаю через регіональні конфлікти.
Другий — системна експансія росії в Африці: інструктори, зброя, ресурси, вербування місцевих для війни проти України.
Третій — безпрецедентна роль КНДР як постачальника озброєння та особового складу для рф.
Четвертий — поява «мертвих зон», де замість держав діють воєнізовані угруповання та квазідержави.
П’ятий — кліматичні чинники в Сахелі, що загострюють боротьбу за ресурси.
І нарешті — повернення до великої конвенційної війни з фронтовими зіткненнями численних армій, де критичну роль відіграє технологічна перевага.
Що буде далі: висновки, які не можна ігнорувати
Прогнози річника стримані й тривожні. У більшості згаданих регіонів передумов для швидкого врегулювання немає. Навпаки — мирні паузи сторони використовують для перегрупування.
Очікується подальша дестабілізація Сахелю, висока ймовірність поновлення активної фази бойових дій у ДР Конго, збереження фрагментації Судану, загострення у Сирії, зростання ризиків на Корейському півострові та постійна небезпека ескалації між Індією і Пакистаном.
«Індекс війни 2025» демонструє: світ входить у фазу тривалої турбулентності, де війна знову стає звичним інструментом міжнародної політики. Кількість конфліктів зростає, їхня географія розширюється, а слабкі держави дедалі частіше перетворюються на шахівниці для великих гравців.
І в цій картині російсько-українська війна — не виняток, а центральний елемент глобального процесу, який експерти прямо називають «тихою третьою світовою війною», що розгортається з 2011 року на багатьох театрах воєнних дій. Це війна без оголошення, із залученням усіх компонентів «війни четвертого покоління», що раз-по-раз проривається назовні через відкриті воєнні конфлікти.
З «Індексом війни» можна ознайомитись за посиланням.
