Нове середовище, незнайомий розпорядок, десятки запитань про службу, документи, здоров’я, фінанси чи родину — усе це може створювати додаткову напругу…
Оксана добровільно долучилася до 110-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка восени 2025 року. Після десяти років життя й роботи у Варшаві вона повернулася в Україну та обрала службу в Збройних Силах України, ставши сержантом Служби соціального супроводу «Плече Марка».
Історію військової опублікували на сторінці 110-ї бригади.
Маючи психологічну освіту та магістерський диплом Тернопільського національного педагогічного університету, Оксана прийшла в армію з чітким розумінням своєї ролі — працювати з людьми, які щодня тримають війну на власних плечах.
У бригаді вона опікується психологічною й соціальною підтримкою військовослужбовців та їхніх родин: допомагає з оформленням документів, відвідує поранених, супроводжує бійців на програми психологічного відновлення, працює з родинами загиблих і зниклих безвісти.
Вона переконана, що служба супроводу є критично важливою складовою війська, адже війна не завершується на лінії фронту.
Свою місію Оксана формулює просто — бути містком між військовими й цивільними, зберегти довіру, взаємну повагу та шлях до порозуміння після повернення з війни.
Як повідомляла АрміяInform, 45% курсантів Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка є жінками-військовослужбовцями.
