Йдеться вже не просто про окремі пожежі на нафтопереробних заводах (НПЗ), а про послідовне виведення з ладу виробничих потужностей, порушення…
Він був звичайним сільським хлопцем з Київщини, чоловіком і батьком двох синів. 2022 року Олександр без вагань став на захист України, але в грудні того ж року загинув під Соледаром... Сьогодні його ім’я живе в пам’яті односельців, на шкільному подвір’ї, в назві вулиці рідного села й у строю Героїв, які віддали життя за Батьківщину.
Олександр Миколайович Трухан народився в с. Куповате Чорнобильського району Київської області 6 травня 1985 року. Після Чорнобильської катастрофи родина Миколи і Марії Труханів з маленьким синочком була евакуйована до села Грузького, тоді Макарівського району, що стало їхньою новою домівкою.
Тут народилися сестри Сашка — Юлія та Олена. У 2003-му юнак закінчив Гружчанську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів, працював різноробочим. Згодом одружився, з дружиною Іриною виховували синів Олександра та Віталія. На жаль, з часом їхні шляхи розійшлися…
2022 року, після початку широкомасштабного вторгнення, Олександр Трухан добровольцем пішов захищати рідну землю.
З 16 вересня 2022 року безпосередньо брав участь у протистоянні збройній агресії з боку російської федерації. Проходив службу водієм мотопіхотного взводу мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр» Сухопутних військ Збройних Сил України (позивний «Манчик»).
Солдат О.М. Трухан, відданий військовій присязі на вірність Українському народові, воював за Україну, її свободу і незалежність. Перебуваючи на бойових позиціях, ризикуючи життям під мінометними та артилерійськими обстрілами, виконував бойові завдання. Брав активну участь в обороні позицій мотопіхотного батальйону при відбитті атак та штурмів ворога, виявляючи при цьому мужність.
7 грудня 2022 року поблизу м. Соледар Бахмутського району Донецької області внаслідок артилерійського обстрілу позицій батальйону військами російської федерації «Манчик» дістав несумісне з життям поранення голови та шиї.
15 грудня односельці живим ланцюгом зустрічали полеглого героя. Він був похований на кладовищі в Грузькому, де спочивають і його батьки.
Олександр Трухан став першим випускником школи, життя якого забрала російсько-українська війна. І саме Гружчанська гімназія взяла шефство над ушануванням його пам’яті. 9 квітня 2024 року її учні під час обласного природоохоронного флешмобу «Дерево героя», приуроченого Всесвітньому Дню Землі, посадили Катальпу Нана в пам’ять про Олександра.
17 квітня на фасаді біля входу до гімназії з’явилася меморіальна дошка Олександру Трухану. Почесне право відкрити її було надано односельцю, воїну-Захиснику Миколі Швецю. Присутні вшанували пам’ять загиблого земляка хвилиною мовчання і поклали квіти до меморіальної дошки, учні школи запалили свічки пам’яті та присвятили вірші Героям, які віддали життя за наше майбутнє.
22 квітня Бишівська сільська рада восьмого скликання перейменувала вулицю Дружби народів у Грузькому, на якій мешкав Олександр, на честь Українських Героїв.
Така увага до простого сільського хлопця, який одним з перших на початку широкомасштабного вторгнення став на захист Батьківщини, не залишилася непоміченою. 27 листопада 2024 року за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку Указом Президента України № 787/2024 солдат Трухан Олександр Миколайович був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
На жаль, він є не єдиним мешканцем Гружчанського старостинського округу Бишівської сільської територіальної громади Фастівського району, життя якого забрала клята війна. 4 грудня 2025 року Олександр був увічнений на пам’ятній дошці Алеї Героїв рідного села, разом з іншими шістьма захисниками рідної землі…
Ми пам’ятаємо їхню благородність і тихий героїзм, проявлені в обороні нашої країни. Життя їхнє відійшло у вічність, проте вони будуть гідними прикладами для наступних поколінь.
Назавжди у строю, назавжди в пам’яті! Схиляємо голови!
Вічна слава Героям України!
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
