Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
1 вересня минулого року Камінь-Каширський районний суд Волинської області ухвалив обвинувальний вирок щодо мешканця Волині, який, виконуючи роль адміністратора великої тематичної групи у месенджері Viber, систематично поширював інформацію про розташування та переміщення військовослужбовців територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки під час мобілізації в умовах воєнного стану.
Суд встановив, що у період з 8 по 12 травня 2025 року обвинувачений, будучи адміністратором групи під назвою «Мусара в селі (лебці)», у якій було понад 9600 підписників, умисно організовував збір та публікацію повідомлень про місцезнаходження мобілізаційних груп у Волинській області, зокрема щодо проведення мобілізаційних заходів у місті Камінь-Каширський і селах Воєгоща, Люботин, Волиця, а також на виїзді з міста Камінь-Каширський у напрямку села Залаззя.
За даними суду, ці повідомлення містили інформацію про місце й час здійснення мобілізаційних заходів військовослужбовцями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, що створювало умови для ухилення від мобілізації громадянами призовного віку. Повідомлення публікувалися з використанням особистого мобільного телефону адміністратора, який забезпечував функціонування групи та мав можливість редагувати й розміщувати контент.
Тож він свідомо перешкоджав військовослужбовцям ТЦК та СП — більшість з яких є фронтовиками і пройшли передову — виконувати визначені завдання із забезпечення обороноздатності держави.
Суд кваліфікував дії обвинуваченого за частиною 1 статті 114-1 Кримінального кодексу України — перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань в особливий період. Це суперечить обов’язку кожного громадянина щодо захисту державності та суверенітету України. До того ж, як свідчить інформація з тимчасово окупованих територій, громадяни, які не хотіли служити в українській армії, тепер змушені служити в армії окупантів.
Під час досудового розслідування між прокурором Волинської обласної прокуратури та обвинуваченим була укладена угода про визнання винуватості, яку суд затвердив. Згідно з узгодженими умовами, суд призначив покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі, але звільнив засудженого від відбування призначеного покарання з призначенням іспитового терміну.
Цей вирок підтверджує рішучу позицію української Феміди щодо відповідальності за розповсюдження інформації, що може завдати шкоди обороноздатності держави під час широкомасштабної агресії російської федерації, та слугує попередженням для інших осіб, які можуть сприяти ухиленню від мобілізації шляхом публікації подібних даних у мережі.
Як повідомляла АрміяInform, українські суди почали виносити вироки нападникам на військових ТЦК, паліям військових автомобілів, адміністраторам каналів у месенджерах, котрі вели пропаганду проти ТЦК, і тим, хто наївно зливав у ці канали місця перебування військових ТЦК. У Державному реєстрі вже сотні таких судових рішень і їхня кількість лише зростатиме.
