Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
На Вовчанському напрямку росіяни наступають по трупах своїх побратимів. Повернутися назад бояться — там їх чекає розстріл.
Про це в ефірі телемарафону «Єдині новини» розповіла Руслана Богдана, офіцерка відділення комунікацій 57-ї окремої мотопіхотної бригади імені кошового отамана Костя Гордієнка.
За її словами, морози не особливо впливають на здатність окупантів атакувати. Все просто, адже у ворожої піхоти просто немає шляху назад.
«Дуже багато фіксували перехоплень, їхніх розмов з командирами. В них немає шляху назад, вони йдуть тільки вперед. В них є застосунки на телефонах і там точки — вони йдуть від точки до точки. Висунулися, до певної точки втрьох дійшли. Потім до наступної вже вдвох — когось на шляху вбило. Нічого страшного. Потім їхнє управління їх з різних точок збирає, поєднує в нову групу. І ця група знову починає ось такими темпами рух», — розповіла Руслана Богдана.
Саме це і є та саме «інфільтрація», як зауважила вона. І саме такої тактики навчають росіян. Повернутися назад «інфільтратори» не можуть — командири обіцяють їх розстріляти.
«Ось так вони йдуть, і насправді їх нічого не зупиняє. Ні смерть побратимів — вони лізуть по річках, вздовж яких на берегах тіла. Фіксували випадки, коли чувак з однією рукою ніс міну, намагався занести її на нашу позицію. Були випадки, коли окупанти брали палки, ніби це зброя, і все одно бігли в бік наших позицій — про це розповідали бійці „Шквалу“», — пригадала Руслана Богдана.
Як повідомляла АрміяInform, на Куп’янському напрямку ворог продовжує атаки. Проте їхня інтенсивність знизилася. Окупанти намагаються прийти до тями після нещодавньої поразки.
