Сьогодні він навчається на оператора БПЛА у 37-й окремій бригаді морської піхоти. Про свій шлях від бойового медика до оператора БПЛА, причини самовільного залишення…
Перші фото й базові деталі цього БПЛА воєнна розвідка розкрила ще минулого тижня: безпілотник нагадує іранський Karrar, більшість блоків ідентичні аналогічним блокам з інших алабузьких «Гераней», а противником опрацьовується можливість запуску дрона зі штурмовика Су-25.
Тепер Головне управління розвідки Міністерства оборони України на порталі War&Sanctions оприлюднило детальний розбір нового російського ударного безпілотника «Герань-5»: інтерактивну 3D-модель дрона, складові, електронну компонентну базу та основні тактико-технічні характеристики.
Основні характеристики «Герань-5»:
- повна злітна маса — 850 кг;
- крейсерська швидкість — 450–600 км/год, що суттєво перевищує показники «Герань-3»;
- тривалість польоту — близько 2 годин;
- оціночна дальність — до 950 км;
- максимальна висота — 6 км (фактично зафіксоване застосування — від 200 м до 3 км).
Використовується китайський турбореактивний двигун TELEFLY TF-TJ2000A з тягою в 200 кгс (1960 ньютонів).
Безпілотник має аналогічні до інших «Гераней» компоненти: польотний контролер FCU, інерціальну навігаційну систему SADRA/MINSOO, супутникову навігаційну систему «Комєта-М12» з 12-елементною CRP-антеною, систему передачі телеметричних даних Tracker V3 на базі мікрокомп’ютера Raspberry та 3G/LTE модемів, MESH-модем Xingkai Tech XK-F358 тощо.
Обшивка фюзеляжу, крила та хвостове оперення виготовлені з вуглецевого волокна, силова конструкція — з алюмінієвого профілю та заліза.
Для маркування апаратів противник застосовує аналогічну для модифікацій «Герані-2» з ракетами Р-60 та ПЗРК експериментальну серію «Э».
Ідентифікована електронна компонентна база має походження з трьох країн — КНР, США та Німеччини. З повним переліком компонентів, їх маркуванням та фото можна ознайомитись за посиланням.
Також Головне управління розвідки оприлюднює ще 105 електронних компонентів іноземного виробництва, ідентифікованих у застосованих росією БПЛА «Герань-2», Zala T-20 та крилатій ракеті класу «повітря — поверхня» Х-32.
Розширення номенклатури російських засобів ураження, зроблених за іранськими прототипами, а також продовження використання компонентної бази виробників з країн вільного світу свідчить про необхідність посилення зусиль щодо блокування доступу держав-агресорів до технологій.
Як повідомляла АрміяInform, ГУР оприлюднило дані про пів сотні іноземних верстатів, які працюють на російський ВПК.
