«Я мрію про те, щоб бути корисним — допомагати, захищати. Робити свою роботу якісно та в тіні, як супергерой: його ніхто не бачить, але на ньому тримається державна…
Про перспективи і розвиток навчальних програм майбутніх офіцерів-танкістів наш кореспондент розпитав заступника начальника Військового інституту танкових військ НТУ «ХПІ» з навчальної та наукової роботи полковника Володимира Марущенка.
— Ми неодноразово чули думки, що танки — своє віджили, особливо з появою ударних вертольотів. Щоправда, війна 1973-го року між Ізраїлем і коаліцією арабських держав, а також війни на Близькому сході з Іраком показали, що танки ще поживуть. Як вважаєте?
— Танки вже років із 50, намагалися «поховати». Також і в Україні неодноразово вели розмови про те, що танки вже свою роль відіграли, і що у них майбутнього немає.
Із цієї причини і наш Харківський інститут танкових військ був переформований у факультет військової підготовки і практично ліквідований. Але 2014 рік гібридна війна російської федерації проти України показала, що російські танкові підрозділи були і в Іловайську, і в Дебальцевому. Нині, як відомо, наш інститут відновлено, і ми готуємо офіцерів-танкістів — командирів і інженерів. У 2022-му році, коли ми захищали місто Харків, то танки були на кожному опорному пункті. І коли визволяли, наприклад, Руську Лозову, то один з підрозділів без наших танків не хотів йти на штурм Руської Лозової. І лише після того, як по росіянах відпрацювали наші танки, а в екіпажах були курсанти і офіцери нашого інституту, бійці йшли на штурми. Після тих боїв деякі курсанти були нагороджені державними нагородами — зокрема, орденами «За мужність». На сьогодні бронетехніка ніби й не відіграє основної ролі на полі бою, адже нині працюють переважно артилерія і безпілотні авіаційні комплекси. Але наразі весь світ займається питанням захисту бронетехніки від безпілотних авіаційних систем.
— Які країни, на вашу думку, нині мають лідируючі позиції в таких розробках?
— Я вважаю, що це Німеччина, Ізраїль, США й Україна. Я думаю, що Україна знайде ефективний спосіб захисту танків. У цьому питанні немає простого рішення, і рішення має бути комплексне. Це буде і РЕБ, і активний захист, і елементи пасивного захисту. Тобто, окрім сіток і «мангалів», будуть пристрої на кшталт мортир, які створюватимуть хмару шрапнелі або метало-димової завіси. Над таким комплексним захистом сьогодні працюють і науковці, і промисловці України.
росіяни над цим теж працюють, тому той, хто перший зробить ефективний захист, знову почне танками проривати оборону противника.
— Якими якостями повинен володіти офіцер і загалом танкіст в умовах сучасного бою? Чи вистачить трьох танкістів в екіпажі?
— Основні наші зразки — це Т-64 і Т-72, а також використовуємо «Леопарди» і «Абрамси». В наші танки ми більше членів екіпажу не посадимо фізично, а в тих танках на заряджаючого покладено і без того багато функціоналу, і тому він також не дуже зможе спостерігати за повітрям.
Тут повинні бути автоматизовані системи, які будуть в автоматичному режимі знаходити і вражати ці літаючі об’єкти.
— Тобто настав час приділяти підвищену увагу безпілотним комплексам. Як саме ви це робите?
— Ми розширюємо можливості для курсантів з вивчення безпілотних авіаційних комплексів і впроваджуємо в освітній процес наземні роботизовані комплекси.
Думаємо над спільним використанням НРК із танковими підрозділами, і в режимі логістичного забезпечення. Плюс до всього, ми маємо бажання розгорнути лабораторії з підготовки безпілотних авіаційних комплексів до бойової роботи, всі ті речі, які відбуваються сьогодні в наших бригадах. Все це необхідно, на нашу думку, для розширення обізнаності і спроможностей курсантів інституту.
— Які вимоги зараз висуваються до курсантів?
— Ну, по-перше, курсант повинен бути лідером, а сама по собі концепція підготовки лідера — це перш за все цінності і професіоналізм.
Також важливо, як він налагодить комунікацію зі своїми підлеглими, але все ж таки основою є професіоналізм. Якщо він професіонал, якщо він психологічно підготовлений до цієї роботи, то він буде лідером.
Він повинен розуміти свій функціонал у сучасному бою.
І тому з урахуванням того, що противник постійно і скрізь веде розвідку з використанням БПЛА, коли постійно є загроза ураження підрозділу і озброєння безпілотними авіаційними комплексами, він повинен добре розуміти поле бою.
Командир повинен постійно аналізувати ситуацію, постійно оцінювати, а найголовніше — правильно оцінювати поле бою і ті умови, в яких діє його підрозділ. Нині ми намагаємось завантажити його в таку атмосферу різними шляхами. Це зустрічі з бойовими командирами і в онлайн-режимі, і безпосередньо в аудиторії, де вони можуть розмовляти про особливості сучасного бойового середовища.
Також це і програми імітаційного моделювання, які використовують увесь комплекс сучасного озброєння, зокрема і безпілотні авіаційні комплекси.
Безумовно, важлива його психологічна стійкість і психологічна підготовка. Все це є основою його майбутньої діяльності як командира.
— Все-таки на чому ви робите основний акцент у підготовці? Що робить із сержанта чи курсанта, який навіть має бойовий досвід, не солдата-сержанта, а саме офіцера-танкіста.
— Вміння ухвалювати рішення, брати на себе відповідальність за результати виконання бойового завдання і за підлеглих. Налагодити комунікацію з підлеглими і з командирами, ретельно планувати виконання поставленого завдання і рішуче управляти підрозділом у бою. Мотивувати людей на виконання цього завдання, як би це не було складно.
