Це формує спадкоємність та власну військову традицію. 30 вересня 2025 року Президент України присвоїв 42 окремій механізованій бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України…
Головний сержант 1-го батальйону 4-ї бригади оперативного призначення імені Героя України сержанта Сергія Михальчука «Рубіж» Нацгвардії до великої війни керував відділом закупівель.
Розповідь про сержанта була оприлюднена 20 грудня на каналі бригади.
Цивільний досвід «Форса» в управлінні людьми та висока відповідальність допомагають будувати здорову атмосферу в підрозділі, де замість авторитарності панує взаємовиручка та справедливість.
«Треба бути стресостійким — це обов’язково для кожного військовослужбовця, бо в армії зовсім непросто.
Потрібно розуміти, що ви з підлеглими варитеся в одному казані, тому ставитися до всіх варто з повагою та розумінням.
У жодному разі не можна ставити себе набагато вище за інших. До кожного треба шукати індивідуальний підхід, щоб мотивувати людей та нести відповідальність за кожного бійця», — розповів «Форс».
Слова воїна не розходяться з ділом. Під час контрнаступу біля Ягідного група Форса потрапила під шквальний мінометний обстріл та авіаудари.
Попри поранення, контузію та значну перевагу ворога в силі, саме холоднокровність і зосередженість на цілі допомогли сержанту не лише вижити, а й вивести за собою пораненого побратима. ️
«Моя задача, — знищити ворога і максимально зберегти життя моїх бійців живими. В моменти бою ти концентруєш увагу на завданні, стаєш максимально уважним, помічаєш кожен рух і звук навколо.
Коли ти повністю зосереджений, думки про смерть відходять на другий план. Тоді у нас був важкий штурм, і ще важчий шлях відходу, я відходив з пораненим побратимом.
Вийшло зробити все дуже обережно і в результаті вийти живими», — поділився «Форс».
Війна виснажує не лише фізично, а й морально, тому критично важливо мати те, що тримає «на плаву».
Для «Форса» головним джерелом відновлення та внутрішньої сили є його велика родина, чия віра стає для нього невидимим, але відчутним захистом у найважчі моменти.
«Мені допомагає підтримка рідних: сестер, батьків, друзів. Вони постійно моляться за нас і підтримують.
Мені здається, що наді мною є справжній купол захисту, коли я думаю про те, що вдома на мене чекають і я повинен повернутися живим», — поділився найтеплішим «Форс».
Як повідомляла АрміяInform, на Покровському напрямку, в зоні відповідальності бригади «Рубіж», ситуація є «абсолютно динамічною».
