Усі пʼять суден поки що базуватимуться у Великій Британії, а після закінчення війни братимуть участь у розмінуванні акваторії Чорного моря…
Боєць снайперської групи «Привиди» Окремої президентської бригади з позивним «Невр» розповів про свій порятунок під час боїв у Покровську. У липні його група потрапила у ворожу засідку: автомобіль був розстріляний, а «Невру» довелося евакуюватися на даху Humvee, затиснутому під антидроновою сіткою.
Історію воїна оприлюднили на сторінці Окремої президентської бригади.
Засідка на перехресті
Подія сталася в липні — тоді ще вважалося, що окупантів у місті немає. «Невр» виконував роль водія — мав евакуювати поранених суміжного підрозділу та доставити підкріплення.
«Ні креслення, ні спецматеріалів»: як «Сірко» виготовив перший у бригаді захисний екран для САУ «Акація»
«Це мав бути мій останній виїзд, — згадує військовий. — Тоді ще ніхто не знав, що ворог уже в Покровську. Ворожа група залягла на перехресті, сховала позиції за згорілими авто… Почали накривати нас зі стрілецької зброї».
Почувши, як кулі прошивають кузов, «Невр» різко додав газу. Завдяки миттєвій реакції та справному авто групі вдалося прорватися через перехрестя. Лише один боєць отримав поранення в литку.
Однак за 500 метрів машина заглохла — кулі пробили двигун і коробку передач. Група змушена була спішитися й шукати укриття в приватному секторі.
300 метрів за три години
Противник виявив бійців із дрона й почав працювати всім наявним.
«Хотіли перекрити шляхи відходу. Працювали всім: 120-й міномет, FPV-дрони — намагалися відрізати шляхи відступу. Перші 300 метрів ми долали близько трьох годин: перебіжками від хати до хати», — згадує «Невр».
Евакуація «на броні»
Порятунок прийшов разом із Humvee суміжного підрозділу. Але всередині місця вистачило не всім.
«Мої хлопці встигли застрибнути, а мені вже місця не було — сміюся, що надто вгодований, — говорить „Невр“. — Тому їхав на броні, між кузовом і антидроновою сіткою».
Саме цей відрізок шляху він згадує як один із найнебезпечніших у своєму житті.
Мрія про дім
«Невр» — переселенець із Сіверськодонецька. До мобілізації працював на СТО в Києві та отримав повістку разом зі статусом ВПО.
«Такі моменти змінюють ставлення до життя. Частіше думаю про дім… Хочу побачити своє місто, пройтися проспектами, побачити прапор над міськрадою», — ділиться боєць.
