Це вже третє відоме застосування цієї балістичної ракети середньої дальності проти України. У російській логіці «Орєшнік» дедалі менше схожий на інструмент воєнного прориву….
Сьомого листопада, в Центральному Будинку Офіцерів Києва відбувся прем’єра документального фільму про оборону міста Ірпінь «Позивний Письменник», режисера Юрія Беденка.
Створення фільму проходило під патронатом Держагентства України з питань кіно. Зйомки проводила компанія ТОВ «Гольстрім продакшн», керівник Михайло Гайдай.
Прем’єрний показ проходив за підтримки Спілки офіцерів України. Тому перед фільмом голова Спілки полковник Олександр Сасько за рішенням Центрального проводу нагородив творчий колектив фільму почесними грамотами. Фільм знятий за мотивами книги «Позивний „Письменник“ або як Ірпінці русню відірпінили» Сергія Мартинюка.
Над фільмом працювали Михайло Гайдай — продюсер, режисер Юрій Беденко, автор сценарію Сергій Мартинюк, Олександр Гайдай — директор картини, лінійний продюсер Валентин Шевцов, звукорежисер Сергій Мущенко, та Роман Мартинюк — асистент оператора.
Автор літературного першоджерела, Сергій Якович Мартинюк (літературний псевдонім Світогор Лелеко, позивний «Письменник») — український прозаїк, публіцист, поет, журналіст, краєзнавець, громадський і політичний діяч, меценат, військовослужбовець. Член Національних спілок письменників, журналістів краєзнавців України.
Брав участь у Помаранчевій революції та Революції гідності, деякі епізоди з цих подій висвітлив у своїх творах. Безпосередній учасник оборони Ірпіня, під час боїв за місто двічі отримав поранення. Нагороджений державними нагородами.
«Ідея створення стрічки зародилася ще в 20-х числах березня 2022 року, на Новобіличах, в штабі Ірпінської ТрО. Уявіть, бої іще не вщухли, а два ірпінця Михайло Гайдай і Сергій Мартинюк уже роздумують над документальним висвітленням», — розповідає «Письменник».
Фільм детально висвітлює усі етапи боротьби за місто: підготовка, самоорганізація місцевих добровольців, бої за Ірпінь, та найперші дні після вибиття ворога.
Режисер стрічки, Юрій Беденко, відмовився від класичного формату документальної хроніки. У першу чергу фільм — про історії людей, котрі брали участь у обороні міста.
Під час зйомок було взято 70 інтерв’ю у безпосередніх учасників тих подій. Це чудово доповнює кадри документальної хроніки, дозволяючи повністю зануритись у атмосферу перших днів війни, відчути емоції добровольців, котрі стали на захист Ірпіня, їх настрій, побачити бажання нищити окупантів і давати відсіч ворогу.
«Більшість людей з цього фільму — не військові. Але це люди з великою силою духу, які не скорилися, і не захотіли здати наше місто», — заявив мер міста Ірпінь, один з героїв фільму та безпосередній учасних тих подій, Олександр «Мер» Маркушин.
Стрічка без прикрас показує реалії оборони міста. Немає ні згладжування гострих кутів, ні спроб зам’яти або змінити інтерпритацію подій.
«Ірпінь боронили самі добровольці. Нас було до 200 осіб і ми утримали місто. Ми добре розуміли: якщо впаде Ірпінь, то впаде і Київ. Тому стояли на смерть» — цитата зі сценарію.
Самоорганізація оборонців, здійснення евакуації цивільного населення, перші бої та полонені окупанти: фільм розповідає про те, як місто готувалось, захищалось і перемагало.
«Ми всі чудово розуміли, якщо впаде Ірпінь, то впаде Київ» – Сергій Мартинюк
«Головний посил фільму — Ірпінці. Люди. Титани. Звичайні люди які стали легендами!», — каже автор книги.
На презентації фільму були присутні курсанти ВІ КНУ, ВІТІ ім. Героїв Крут, та Київського професійного коледжу з посиленою військовою та фізичною підготовкою. Зустріч завершилась гаслом, котре є уособленням мотивації та громадянської позиції: «Я Українець і маю розум Переможця».
«Кінокартина у першу чергу розрахована на виховання молодого покоління, саме тому при завершенні перегляду глядачі стоячи аплодували і дякували за достойний фільм», — коментує автор літературного першоджерела.
Після перегляду, глядачі мали змогу особисто поспілкуватись з безпосередніми учасниками тих подій.
Наступний показ фільму «Позивний письменник» відбудеться в Будинку кіно 6 грудня 2025 року.
