Так мешканець Кропивницього відреагував на законні вимоги працівника Національної поліції України та військовослужбовців Збройних Сил України з ТЦК та СП…
«Крило — то вже вершина моєї військової кар’єри на сьогоднішній день», — усміхається боєць із позивним «Швед», який нині служить у розвідувальній роті Окремої президентської бригади.
Про свій шлях і технологічну еволюцію сучасної армії «Швед» розповів на сторінці бригади.
Його місія — керувати камерою розвідувального дрона PD-2, фіксуючи ворожі переміщення та забезпечуючи спокій на українському кордоні.
«Я відповідаю за очі „пташки“»
«Поки пілот керує самою „пташкою“, я відповідаю за її очі», — пояснює розвідник. Його завдання — стежити за пересуваннями ворога, фіксувати позиції техніки й будь-яку підозрілу активність.
За час повномасштабної війни «Швед» пройшов усі щаблі технологічної еволюції фронтової розвідки.
«Спочатку бігав по лісах, як у старих фільмах, — усе власними очима. Потім з’явився перший Mavic, далі — Matrix. А тепер — „крило“, PD-2», — згадує військовий.
«Не знаю, чому саме мені доручили бути пілотом. Може, побачили потенціал… Але після короткого навчання почав упевнено керувати машинами», — додає він.
«Крило» проти «драйву»: як змінилася розвідка
Боєць каже: іноді бракує того адреналіну, що був із малими дронами.
«PD-2 — це довга, методична історія. Годинами сидиш і вдивляєшся в ліс. Очі потім червоні. А от Mavic — це завжди драйв. От його й не вистачає», — сміється «Швед».
Але справжній стрес починається, коли противник вмикає РЕБ.
«Буває, що ловимо перешкоди такі, що всі супутники відлітають. Тоді ведемо „пташку“ назад, як кажуть, на око — орієнтуємося лише по камері», — пояснює розвідник.
«Совдепія» проти нової армії
«Швед» служив строкову ще в другій половині нульових — і чудово пам’ятає, якою була армія тоді.
«Зараз усе дуже комп’ютеризовано, технічно. І головне — нема тієї совдепії, що раніше. Тепер ти робиш лише те, що потрібно для виконання завдання», — каже він.
«Ніхто не змушує тягати 30-кілограмову радіостанцію 60-х років просто тому, що „так треба“. Нема того тупізму, як колись», — додає боєць.
Від збирача вікон до оператора БПЛА
До війни Володимир (справжнє ім’я «Шведа») працював збирачем металопластикових вікон. Зазначає, що спершу техніка й електроніка давалися непросто.
«Я більше руками працював, а тут — екрани, системи, софт… Але побратими допомогли, командування підтримало. Пройшов навчання — і не одне! Сертифікатів тепер повна текa. Головне, що повірили й довірили. Тепер стараюся не підвести», — каже військовий.
Символ змін
Історія «Шведа» — це не лише про особистий розвиток, а й про трансформацію самої армії.
Від радянських шаблонів — до точних технологій, від біганини по лісах — до керування безпілотниками, що бачать за десятки кілометрів.
Українська армія, каже «Швед», стала армією нового покоління — «без тупізму, зате з розумом і „крилом“».
Як повідомляла АрміяInform, 48-річний старший солдат Володимир з екіпажу «Кролики» служить механіком-водієм БРЕМ-1 у 3-й Залізній бригаді. Його екіпаж рятує пошкоджену техніку просто з-під вогню та дронів.
