Ледь помітна на екрані тепловізора жаринка цигаркового недопалку стала тією дрібницею, яка зробила перше бойове застосування інноваційного керованого авіабоєприпасу легендарним моментом…
Бійці 63-ї механізованої бригади взяли у полон громадянина Індії, котрий між тюрмою в рф та контрактом з армією окупанта вибрав друге.
Інтерв’ю з полоненим опублікувала 63-тя окрема механізована бригада.
22-річного полоненого звати Маджоті Сахіл Мохамед, він з міста Мурбі, що в Індії.
За його словами, до рф він приїхав, щоб навчатись в університеті.
«А потім мене посадили до в’язниці за наркотики. Дали сім років. Я не хотів сидіти у в’язниці», — каже Маджоті
Через це, як каже індус, він і підписав контракт з армією агресора.
«Сказали, один рік контракт є, один рік служити, і потім додому відпускають», — згадує полонений.
Росіяни обіцяли захмарні виплати, проте, за словами хлопця, він нічого не отримав. І майже одразу відправився в Україну.
«Останній місяць, вересень, я там на полігоні був. 16 днів там був. Як тримати автомат вчили, стріляти, і все», — розповідає Маджоті.
30 вересня, за словами полоненого, він прибув на лінію боєзіткнення. А вже першого жовтня пішов на штурм позицій Сил оборони.
Коли перед майбутнім полоненим постало завдання викопати бліндаж, він почав сперечатися з командиром, відповідаючи що не може, й сильно втомився. А сам, за його словами, уже збирався тікати.
«Командир сказав заберіть у нього рацію, і хай іде звідси, пішов він…», — згадує полонений.
У індуса забрали рацію, і він пішов. Через декілька кілометрів натрапив на український бліндаж.
«Я автомат поклав, кажу — я не хочу воювати, мені потрібна допомога», — розповідає Маджоті.
Повертатись до країни, за яку він іще недавно «воював» полонений не хоче.
«Назад в росію я не хочу, немає там ніякої правди. Краще я тут в тюрму сяду. А ще краще — відправте мене додому, в Індію», — каже хлопець.
Як повідомляла АрміяInform, бійці бригади «Рубіж» показав нову партію окупантів: наркомана та двох зрадників, яких було захоплено бід час боїв на Покровському напрямку.
