9 жовтня 2025 року Борщівський районний суд Тернопільської області оголосив вирок у справі № 594/1204/25: мешканку регіону визнали винною у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України…
Російський військовополонений із позивним «Бичок» розповів, як після невдалого штурму та численних поранень він два дні пролежав у лісі, приходячи до тями лише тоді, коли по ньому «повзали черв’яки», і врешті-решт, побачивши український дрон зі скидом води, вирішив здатися в полон.
Про свій шлях від колонії у В’язниках до українського полону він розповів у відео, опублікованому на сторінці 10-го армійського корпусу.
За його словами, шлях на війну розпочався з колонії у В’язниках. «Мені лишалося пів року, я нікуди не збирався. Але потім почали „пресувати“. Побиття проходили регулярно. Тебе б’ють, топлять у бочці з водою, доки не підпишеш контракт. Підписав», — каже він.
Після прибуття в Україну, у Соснівку, ставлення не змінилося. «Нам одразу сказали: „На вас нам наплювати, не шкода витратити патронів“. За будь-що прив’язували до дерев», — згадує полонений. Навчання, за його словами, було ширмою.
Його відправили на штурм, видавши автомат без бойка. «Раніше відправляли на штурм взагалі без автоматів. Але влада дізналася, і вони вирішили видавати автомати, але без бойків», — стверджує він.
Під час штурму він зазнав кількох поранень: «Мене „баба-яга“ вже впорола, я на автопілоті просто пішов далі в ліс». Він знепритомнів і прийшов до тями лише через два дні. «Черв’яки по мені повзали. Почув розмови українською. Намагався кричати „допоможіть“, але не міг», — розповідає він.
Згодом він повз на сідницях, бо на коліна стати вже не міг. Побачивши, що до нього підлітає український дрон, він змирився зі смертю. «Думаю, ну все, приїхав. Виявилося, це скид з водою», — каже окупант. Після цього до нього підійшли українські бійці, і він здався.
Полонений був шокований людяним ставленням. «Затащили одразу в бліндаж, щоб „пташки“ не побачили. Зв’язали, звісно. Почали питати, як я тут опинився», — ділиться він, дякуючи українським солдатам, що залишили його живим.
Наостанок він звернувся до матері та сестри, а також до своїх співслужбовців: «Кидайте автомати і не воюйте за таку країну. Це ні до чого доброго не приведе. В кращому випадку опинитесь на моєму стільці, в гіршому — в землі».
Як повідомляла АрміяInform, російський військовополонений Сергій Ковальов розповів про відчай у окупаційній армії, де, за його словами, поширилася практика, коли мобілізовані домовляються прострілювати один одному ноги, щоб потрапити до шпиталю та врятуватися від фронту.
