Сьогодні він навчається на оператора БПЛА у 37-й окремій бригаді морської піхоти. Про свій шлях від бойового медика до оператора БПЛА, причини самовільного залишення…
Боєць роти вогневої підтримки бригади «Рубіж» на псевдо «Пророк» розповів, що ухвалив рішення піти на війну, щоб його батько міг повернутися додому, і тепер служить в одній роті зі своїм братом.
Про його історію розповіли на сторінці 4 Бригади оперативного призначення «Рубіж» НГУ.
Як зазначається, мотивом «Пророка» стати до лав війська була сім’я. 24 лютого його батько одразу пішов до ТЦК, а молодший брат уже служив. «Пророк» залишився єдиним чоловіком вдома з матір’ю та двома молодшими сестрами.
«З братом ми так вирішили, що треба батька вертати додому. Ось я пішов до брата служити, а батько, згодом, повернувся до сімʼї», — розповідає він.
Війна, за його словами, кардинально змінила стосунки з братом. «Раніше так не спілкувалися, як брат з братом… А зараз є ця братська любов, так скажімо. Спочатку служили разом, навіть на одній позиції, це давало певний спокій. Проте зараз у підрозділі вирішили, що небажано рідним одночасно перебувати на бойових позиціях, тому коли він на позиціях, то я переживаю, і навпаки», — ділиться «Пророк».
Зараз його підрозділ працює на Покровському напрямку. Головна небезпека тут — постійна активність ворожих дронів та авіабомб.
«Вони беруть кількістю, це просто таке м’ясо, яким вони нам „прощупують“ дірки в нашій лінії, і тоді вже туди пробують заїжджати бронею, висаджувати десант, закріплятися і деморалізувати військовослужбовців», — аналізує тактику ворога «Пророк».
Як повідомляла АрміяInform, воїн спецпідрозділу Головного управління розвідки Міністерства оборони України «Шаманбат» із позивним «Паша», який втратив ногу, наступивши на міну, не лише залишився служити у бойовому підрозділі, а й ставить перед собою надскладні спортивні цілі.
