Вона опублікувала його і написала лише одне слово: «вдома». За цим словом — три роки, десять місяців і один день чекання. Понад два роки…
Старший солдат Олександр Чулій, нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня, поділився історією про запеклі бої в Кураховому, де ворожі дрони-камікадзе за кілька годин перетворили на руїни його позицію. Саме там він усвідомив, що справжній дім — це не стіни, а побратими поруч.
Про силу духу та відродження після найважчих випробувань розповіли на сторінці 46-ї окремої аеромобільної Подільської бригади Десантно-штурмових військ.
Військову форму Олександр уперше вдягнув у 2021 році під час строкової служби. З початком повномасштабного вторгнення він без вагань підписав контракт і став штурмовиком у лавах 46-ї бригади.
Один з боїв у Кураховому закарбувався назавжди. «Група ворожої піхоти підійшла дуже близько. Ми прийняли бій і знищили її. Здавалося, що все закінчилося, але значно серйозніше випробування було попереду», — згадує він.
За кілька годин росіяни накрили позицію дронами-камікадзе. Будинок, у якому тримали оборону десантники, буквально розсипався. «Дві-три години — і хати більше немає. Лишилися лише руїни та попіл. Ми ще раз переконалися, як дрони змінили цю війну», — говорить Олександр.
Згодом під час виконання іншого бойового завдання він отримав поранення. Але сьогодні знову у строю — вже як зв’язківець.
За мужність і відвагу в 2025 році Олександр Чулій був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня. «Ця відзнака — не лише моя. Вона належить кожному, хто стояв поруч у бою, хто виносив поранених, хто змінював на позиціях. Це символ того, що ми не зламались», — підкреслює воїн.
Як повідомляла АрміяInform, сержант бронегрупи з позивним «Паспарту», попри дві контузії та палаючу підбиту БМП М-113, зумів завести машину й вивезти свій екіпаж із ворожого оточення.
