Вона опублікувала його і написала лише одне слово: «вдома». За цим словом — три роки, десять місяців і один день чекання. Понад два роки…
Російський військовополонений Сергій Комишан, уродженець Єнакієвого, розповів, як його примусово мобілізували у 2022 році, як він тричі тікав з армії, але щоразу його повертали, і як, зрештою, його врятував український полон — після того, як власні командири відправили його на вірну смерть і навіть почали обстрілювати.
Про це йдеться у відео, опублікованому на сторінці 93 окремої механізованої бригади «Холодний Яр».
Сергія, який працював водієм, мобілізували 28 лютого 2022 року просто вранці, коли він ішов на роботу. Його підрозділ хотіли відправити на штурм Запоріжжя. «Перед цим нам дали один день виїхати в Джанкой, щоб одягнутися. На ранок я викликав таксі й поїхав до Сімферополя, а звідти — до знайомого в Краснодар», — згадує він.
У Краснодарському краї він переховувався до травня 2024 року, поки поліція не затримала його за розпивання алкоголю. З’ясувавши, що він дезертир, його відправили у військову частину в Донецьк. Коли групу знову готували до штурму, він вдруге втік — на таксі до рідного Єнакієвого, де ховався ще кілька місяців.
2 серпня його знову схопила військова поліція й відправила у штурмову бригаду під Авдіївку. «Наступного ж ранку відправляють на бойове завдання», — каже він.
Командири запевняли, що попереду — порожні бліндажі. «Ми зайшли… Через 5 хвилин FPV розбомбили бліндаж. Він згорів повністю. Ледве-ледве вилізли», — розповідає полонений. Коли вони доповіли про це, командир відповів: «Краще б ви там здохли».
Після цього їх відправили «шукати інший бліндаж». «Ми наткнулися на розтяжки… З бліндажа вискочили українські солдати. Ми одразу здалися», — каже він.
Та справжній жах почався після полону: «І наші ж командири почали нас з FPV та мінометів накривати», — свідчить Комишан.
Він каже, що в російській армії до вихідців із Донбасу ставляться «як до людей другого сорту», бо ті не пішли воювати у 2014-му. Свої втечі пояснює просто: «Війна — це не моє. Я не хочу воювати. Я просто хочу спокійно жити».
Наприкінці він звернувся до матері: «Мамо, зі мною все нормально, я в полоні. Мене не б’ють, ставляться добре. Не переживай».
Як повідомляла АрміяInform, на Покровському напрямку оператори Сил спеціальних операцій провели успішну зачистку будівлі депо, де закріпилися російські військові. Після підриву споруди зсередини дев’ятеро окупантів, розмахуючи білою ганчіркою, здалися в полон.
На Харківському і Покровському напрямках зменшилась кількість штурмових дій, але ворог почав застосовувати більше дронів.
На Придніпровському напрямку триває оборонна операція Сил оборони. Українські підрозділи утримують позиції та протидіють річковим десантам ворога.
Оператори 413-го полку безпілотних систем «Рейд» уразили ще один російський зенітно-ракетний комплекс «Тор-М2».
СБУ ліквідувала кілера гру рф та затримала його спільників — членів агентурно-бойової групи, які готували резонансні вбивства в Україні.
Попри колосальні втрати, ворог не відмовляється від попередніх намірів та не послаблює тиск на підрозділи Сил оборони на Вовчанському напрямку.
Штурмові підрозділи «Скелі» зачистили населений пункт Міньківка — стратегічно важливого вузла на трасі Бахмут — Слов’янськ.
Вона опублікувала його і написала лише одне слово: «вдома». За цим словом — три роки, десять місяців і один день чекання. Понад два роки…