Вона опублікувала його і написала лише одне слово: «вдома». За цим словом — три роки, десять місяців і один день чекання. Понад два роки…
У 25 років він лишив монітор і став у стрій — спочатку вчився на симуляторі, потім паяв дрони в полі; сьогодні «Трал» навчає новачків і за його плечима — зупинені танки та знищені ББМ.
Історію його бойового шляху оприлюднили на сторінці 33-ї окремої механізованої бригади.
Щойно йому виповнилося 25, «Трал» — тоді цивільний IT-фахівець — добровільно пішов до лав Збройних Сил. На базовому вишколі його помітив майбутній командир і запропонував службу в підрозділі безпілотних авіаційних комплексів.
«Спочатку мені дали політати на симуляторі FPV. Тоді подумав, що для мене це взагалі неможливо. Тож мене скерували на фахове навчання на оператора „Мавіка“, — згадує він. — Два місяці я літав на „мавіку“, займався розвідкою й коригуванням вогню».
Перший виїзд «Трала» відбувся в районі Диліївки поблизу Краматорська. «Їдемо вночі на позицію: доїжджаємо до блокпосту, водій вимикає фари, вмикає нічник — і далі польовими дорогами. На горизонті видно вибухи. Я відчув себе наче в грі: у „Battlefield“ чи „Call of Duty“. Заїхали на позицію, швиденько вистрибнули. Зайшов до укриття — і тоді прийшло усвідомлення, що я на війні», — розповідає він.
Початкові вильоти були тихими: «Перший мій бойовий досвід був доволі нудним. За перші два чи три дні я противника не бачив — лише сліди на снігу». Траплялися й курйози: «Одного разу мені здалося, що бачу в тепловізі нове вороже укриття. Доповів — а виявилося, що це корова в полі. Із мене тоді всі колеги реготали».
Згодом «Трал» зголосився стати пілотом ударного дрона-ретранслятора, і після вдалого вильоту йому довірили FPV-керування. Перші бої з FPV виявилися непростими: «Було доволі тяжко. Треба зробити так, щоб дрон долетів до точки ураження — це значно складніше, ніж власне пілотування. До того ж мені довелося вчитися паяти, бо часто лагодив устаткування на місці».
Нагорода за старання не забарилася. «Коли я вперше уразив ворожу техніку, відчув максимальне піднесення. Тоді ми зупинили ворожу колону — танк і дві бойові броньовані машини. Влучили у танк кумулятивним снарядом, а потім спільно зі суміжними підрозділами добили ББМ», — каже «Трал». У іншому епізоді, діючи разом із ударним «Вампіром», його екіпаж знищив ще дві ББМ із піхотою, дочекавшись, поки ворог відкриє люки.
Нині «Трал» займається набором і навчанням нових пілотів у своїй бригаді: «Є хлопці, які за пару годин починають непогано літати. Є інші, кому важче, але своїм старанням вони компенсують. Раніше думав, що БПЛА — справа молодих, а тепер знаю людей за сорок, які чудово літають».
Про мотивацію каже просто: «Для мене Перемога — це повернутися додому до близьких, розуміючи, що їм уже ніхто не загрожує. Але я знаю людей, для яких такої мить уже не настане. Тому ворога треба знищити остаточно й безповоротно».
Як повідомляла АрміяInform, 33-тя окрема механізована бригада роботизується та розгортає у себе взвод наземних роботизованих комплексів (НРК).
