«Я мрію про те, щоб бути корисним — допомагати, захищати. Робити свою роботу якісно та в тіні, як супергерой: його ніхто не бачить, але на ньому тримається державна…
На Лиманському напрямку ворог намагається поєднати постійний рух дронів у повітрі та переміщення своєї піхоти. Це дві найважливіші складові його наступу.
Про це в ефірі Армія TV говорив Максим Білоусов, начальник відділення комунікацій 60-ї окремої механізованої Інгулецької бригади.
За його словами, ворог дуже активний. Особливо в небі. Воно зараз просто під зав’язку забите БПЛА.
«Їхня розвідка постійно шниряє в небі, постійно щось шукає. Їхні ударні дрони, такі як “Ланцет”, “Куб”, “Молнія”, “Молнія-2”, теж постійно становлять загрозу. І для наших військовослужбовців, і для тилу», — розповів начальник відділення комунікацій 60-ї ОМБр.
Малі піхотні групи, запевнив Білоусов, також нікуди не поділилися, вони заходять з різних напрямків. Це дуже розфокусовує увагу, бійцям бригади потрібно постійно пильнувати. Зараз вони лише по руху росіян розуміють хто вони такі і які задачі виконують.
«Хлопці дуже добре орієнтуються. Швидко знаходять цілі просто по таких певних рухах, по певних сигнатурах, коли ворог сам себе видає, пересуваючись по місцевості. Ворожі ДРГ — це якраз більше добре навчені піхотинці. Ті, що просто „просочуються“ — ні. Але я ж кажу, їх дуже-дуже багато. Найбільша проблема — кількість ворожої живої сили», — зазначив Максим Білоусов.
Як повідомляла АрміяInform, на Покровському напрямку все незмінно. Окупанти тиснуть, намагаються використовувати тактику малих піших груп, штурмують буквально щодня.
@armyinformcomua
Рятувала життя побратимів, загинула через влучання ворожого БПЛА в евакуаційне авто.
Протягом доби підрозділи угруповання Сил безпілотних систем уразили/знищили 1330 цілей противника.
Найбільше ворог атакував на Покровському (24) та Костянтинівському (22) напрямках.
За минулу добу армія країни-агресора втратила 780 одиниць особового складу, систему ППО, три танки та РСЗВ.
На противагу сотням однолітків, які виїхали за кордон з початком війни, ця молодь усвідомлено залишається в Україні.
ЗСУ стикаються зі зростанням потреби в НРК — як відповідь на розширення кілзони, втрати особового складу та зміну тактики.
«Я мрію про те, щоб бути корисним — допомагати, захищати. Робити свою роботу якісно та в тіні, як супергерой: його ніхто не бачить, але на ньому тримається державна…