У Харкові викрито злочинну групу з 13 осіб, до якої входили посадовці медико-соціальних експертних комісій та їхні спільники. Суд визнав…
На Харківщині росіяни відправляють у штурми ненавчених засуджених та контрактників, які масово гинуть і потрапляють в полон. Полоненим став і кенійський легкоатлет, що приїхав в росію як турист, а став штурмовиком.
Про це в ефірі «Суспільне новини» розповіла Руслана Богдан, начальник відділення комунікації 57-ї окремої мотопіхотної бригади.
За її словами, першими в штурми росіяни відправляють ненавчених солдатів. Це колишні засуджені та контрактники, яким обіцяли, що вони служитимуть в тилу. Більшість помирає під час «м’ясних накатів», щасливці ж потрапляють в полон.
«Ми фіксуємо випадки, коли вони біжать в сторону наших позицій без зброї. Беруть палки та імітують, що в них є зброя, все одно біжать. Чому? Тому що їм прямим текстом кажуть, що якщо вони не підуть, їх вб’ють. Якщо в них щось виходить, тоді вже намагаються йти спецпризначенці. Це вже інші люди, це видно по броні, у них краща підготовка», — розповіла начальник відділення комунікації 57-ої окремої мотопіхотної бригади.
Часто росіяни «працюють» дронами по своїм же. Наприклад, по пораненим, які хочуть здатися в полон. Інколи серед полонених трапляються дуже екзотичні персонажі. Так, буквально напередодні затримали спортсмена-легкоатлета з Кенії. Той приїхав туристом, і несподівано для себе став солдатом окупаційної армії.
«Він втік. Дві доби він бродив по лісу в пошуках українських військових. Коли він виходив, вийшов без броні, тільки в термобілизні і взутті. Без зброї, без нічого. В лісах які заміновані, де постійно обстріли, дрони. Він, певно, народився одразу в кевларовій сорочці. Йому пощастило, що він вийшов», — розповіла Руслана Богдан.
Як повідомляла АрміяInform, на Вовчанському напрямку ситуація продовжує бути напруженою. В діях противника нічого не змінилося — він так само намагається захопити місто, адже це його стратегічна ціль. Вовчанськ може бути зручним плацдармом, який дасть змогу ворогу рухатись вперед.
