Саме такою можливістю скористалася військовослужбовиця 152-ї окремої єгерської бригади з позивним «Ніка». Про свій військовий шлях та повернення до війська вона розповіла кореспонденту АрміяInform. Бажання…
Чому військовослужбовцю важливо піклуватися про свій фізичний стан?
Як зробити так, щоби колінні та плечові суглоби й хребет ще донедавна цивільних людей не лише «не покинули чат» після проходження БЗВП та подальшої служби, а й зміцнилися та подякували? Чому фізична культура після мобілізації має бути неодмінною складовою підготовки військовослужбовця?
Про це АрміяInform запитала в тренерки Юлії Коваль. Вона — керівник Школи підготовки адаптивного тренера, співавтор методичного посібника/програми базової фізичної підготовки військовослужбовців, котра рекомендована для використання в Сухопутних військах ЗСУ.
Юлія також головний тренер проєкту «Ігри Героїв», адаптивний тренер ATA — Adaptive Training Academy, член Української Фітнес Асоціації та член ISSA — International Sport Science Association.
Зі слів Юлії, вона разом з колегою Валерієм Киселем почали впроваджувати фізичну підготовку в Сухопутних військах ЗСУ. Стартували із навчання інструкторів навчальних центрів. Згодом — створили методичний інтерактивний посібник, яким користуються наразі не лише Сухопутні війська, а й Національна гвардія України.
Так, Управління фізичної підготовки і фізкультурно-спортивної реабілітації Сухопутних військ ЗСУ впровадили програму, котру запропонували цивільні тренери, але поки лише як рекомендації через певні процедурні моменти та воєнні виклики.
— За 9 місяців ми встигли провести підготовку приблизно 120 фахівців з фізкультурно-спортивної реабілітації, була розроблена навчальна програма «Базовий курс фізкультурно-спортивної реабілітації військовослужбовців Сухопутних військ ЗСУ». У цей базовий курс входило багато тем: як відновлюватися після поранень, зокрема — важких поранень чи захворювань на базі військової частини, — каже Юлія Коваль.
Українська фітнес-індустрія підсилює військо і ветеранів: що можна покращити
Крім того, між цивільними фахівцями і Сухопутними військами було укладено Меморандум про співпрацю.
— Але поки що в подовжений курс БЗВП не змогли додати фізичну підготовку для військовослужбовців. Отже, фахівці, які відповідають за фізичну підготовку в навчальних центрах, можуть або дослухатися до рекомендацій цивільних спеціалістів, або ні. Тому за нашою програмою тренуються, ймовірно, лише з індивідуальної ініціативи.
Юлія констатує, що досить часто в навчальних центрах спостерігається заслабка фізична підготовка. Зокрема, через брак людей у війську.
— Інколи, на жаль, ця фізична підготовка заснована на застарілих радянських програмах, які не покращують, а, навпаки, погіршують стан опорно-рухового апарату військовослужбовця. А інструктори, яких ми підготували, — перебувають на бойових посадах, у районах проведення бойових дій.
Як після важкого поранення військовому покращити власний запас міцності: в Україні триває підготовка адаптивних тренерів
У Нацгвардії програму фізпідготовки теж впроваджують — і тут роль відіграє виключно ініціатива командира бригади або командира корпусу.
— Наша з Валерієм Киселем програма неофіційно апробована не одним підрозділом, і є хороший результат: у військових покращився стан колінних і плечових суглобів та хребта. Якщо командир військової частини зацікавлений в тому, щоб його особовий склад був фізично підготовлений, він виділяє на це засоби і час, — наголошує Юлія.
У лавах Нацгвардії тренери працюють із начальником фізичної підготовки 13-ї бригади оперативного призначення НГУ «Хартія», у планах — запустити процеси на рівні корпусу.
— Так, незабаром будемо працювати зі всіма начфізами корпусу (2-го корпусу НГУ. — Ред.). Згідно зі своєю методичкою їх навчатимемо, щоб вони могли якісно проводити фізичну підготовку на рівні корпусу. Нагадаю, що корпус налічує до 5–6 бригад. І 2-й корпус НГУ «Хартія», зокрема його командир Ігор Оболєнський, дуже зацікавлені в тому, щоби це в них впроваджувалося: вони йдуть назустріч і дуже мотивовані, — резюмувала Юлія Коваль.
