До ініціативи наразі долучилися понад 100 військових частин Сил оборони України, які вже знищили понад 17 000 розвідувальних та ударних…
З 1 вересня усі представники ТЦК та СП, які працюють у групах оповіщення, будуть зобов’язані носити нагрудні боді-камери. Вимогу закріплено спеціальним дорученням Міністра оборони.
Крім того, міністерство заявило про створення централізованої системи збору та обробки відеоінформації, яка знаходитиметься під контролем Військової служби правопорядку ЗСУ.
За задумом відомства це унеможливить втручання в роботу системи та сприятиме прозорості та законності мобілізаційного процесу. Спробуємо розібратися, що змінилось з понеділка.
Як це працювало?
Законодавча основа для використання боді-камер представниками ТЦК існувала ще з квітня 2024 року. Тоді набрали чинності зміни в закон «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», які надавали їм право на фото- та відеофіксацію під час перевірки документів або вручення повісток. Для впорядкування цього процесу Міністерство оборони затвердило окрему Інструкцію (наказ № 532 від 06.08.2024), що детально регламентувала порядок роботи з камерами.
Згідно з цим документом, в першу чергу працівники ТЦК зобов’язані попереджати осіб, що вони проводять відеофіксацію. При цьому портативний відеореєстратор має бути закріплений на одязі. Запис має починатися, щойно уповноважені представники ТЦК розпочинають роботу в групах оповіщення, і тривати безперервно до її завершення (винятки становлять зйомка поруч військовими об’єктами та особисті потреби співробітника ТЦК).
Важливо, що видалення записів, зміна їх дати чи часу, примусове вимкнення реєстратора або передача записів стороннім особам інструкцією суворо забороняється.
Після завершення роботи працівники ТЦК передавали пристрої відповідальній особі в ТЦК. Вона мала перевіряти цілісність і коректність роботи реєстраторів, а також вивантажувати їх зміст на локальний сервер в ТЦК (зазвичай це окремий персональний комп’ютер у ТЦК з великим обсягом пам’яті).
Крім відповідальної особи, доступ до сервера мав керівник ТЦК в обов’язки якого входили вибірковий перегляд записів на предмет законності дій своїх підлеглих. Також виключно керівник мав право на передачу матеріалів за відповідними запитами судових або правоохоронних органів.
Записи в обов’язковому порядку зберігалися на комп’ютері не менше 30 діб, але у випадках призначення службових розслідувань чи судових позовів могли зберігатись і довше. Зрозуміло, що за такої конфігурації процесу залишались широкі “вікна можливостей” для несанкціонованих втручань. Ще однією проблемою було неуніфіковане обладнання.
Навіть попри те, що наразі ТЦК забезпечені камерами на 85%, у користуванні військовослужбовців перебуває цілий «зоопарк» реєстраторів, що придбавався на різних етапах власним коштом, місцевими адміністраціями або навіть коштом спонсорів.
Що зміниться?
Для розв’язання цих проблем, Міноборони розпочало розбудову спеціальної інтегрованої інформаційно-телекомунікаційної системи. За твердженням посадовців відомства, її впровадження сприятиме максимальній прозорості мобілізаційного процесу.
Створення системи передбачає закупівлю уніфікованих камер, док-станцій і контролерів, а також створення централізованої IT-інфраструктури. Відтепер після завершення роботи груп оповіщення записи автоматично передаватимуться на централізований захищений сервер.
При цьому адміністрування і контроль сервера здійснюватиме Військова служба правопорядку ЗСУ. За цим задумом можливості зловживань і втручання в роботу системи будуть максимально нівельовані.
Посилиться й відповідальність за порушення правил фіксації, яка вже передбачає дисциплінарні стягнення, аж до пониження в посаді чи званні та передачі матеріалів до правоохоронних органів.
Бодікамери для працівників ТЦК та СП: як це працює
Як пояснює начальник відділення цивільно-військового співробітництва Печерського районного ТЦК та СП у Києві майор Костянтин Бринчук, дисциплінарна відповідальність військовослужбовців регламентується статутом.
«Дисциплінарне стягнення — це зауваження, догана, сувора догана, яка впливає на розмір грошового забезпечення військовослужбовця. Під час воєнного стану можемо згадати та про цілий розділ Кримінального кодексу України. Це статті з 401 до 435, які стосуються такого питання, як військовий злочин. У даній ситуації з бодікамерами це занадто жорсткі статті. Однак це той закон, якими керуються військовослужбовці», — зазначив майор.
Щодо військовозобов’язаних, то на них поширюється 114-та стаття Кримінального кодексу України. Вона передбачає відповідальність за перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України.
Заступник міністра оборони генерал-лейтенант Євген Мойсюк переконаний, що новий підхід сприятиме захисту прав усіх сторін у процесі мобілізації.
«Записи стануть об’єктивним джерелом інформації у разі конфліктів чи провокацій. Для громадян камери гарантують захист від можливих зловживань, а для працівників ТЦК — від неправдивих звинувачень», — зауважив Євген Мойсюк.
Міністерство не називає точних термінів повного розгортання нової системи, але підкреслює: вже з 1 вересня, за дорученням Дениса Шмигаля, носіння боді-камер стане обов’язковим для всіх працівників ТЦК, що беруть участь в оповіщенні.
Такий крок може стати ефективним інструментом для зниження напруги, адже відеофіксація дисциплінуватиме обидві сторони. Це особливо важливо зараз, коли ворог активно використовує тему мобілізації, щоб послабити нашу оборону і посіяти внутрішні конфлікти.
