Усі пʼять суден поки що базуватимуться у Великій Британії, а після закінчення війни братимуть участь у розмінуванні акваторії Чорного моря…
Танки Challenger 2 є на озброєнні лише у декількох країнах світу. Зокрема, України.
І саме на озброєнні ЗСУ вони показують свою ефективність і міць на реальному полі бою: на Курщині з’ясувалося, що танк досить мобільний, а його броні не страшні навіть дрони з кумулятивними боєприпасами.
Крім переваг на полі бою, «челенджери» — це ще й про комфорт військовослужбовців: тут є мультиварка, туалет і кондиціонер.
Як себе показала ця машина? Чому Challenger 2 називають «снайпером» серед танків? Яка максимальна дальність, по якій відпрацьовував цей екіпаж? Яка найбільша швидкострільність машини?
АрміяInform поспілкувалася з екіпажем Challenger 2 у 82 окремій десантно-штурмовій Буковинській бригаді ДШВ ЗСУ, у яких за плечима — участь у Курській операції.
Командир танку з позивним «Гера» пояснює, що «снайперська» гвинтівка цього танка дозволяє влучати на далекій відстані по ворожих мішенях.
«Не треба виїжджати занадто близько (до цілі — ред.), ти можеш відпрацювати спокійно та відступити», — говорить він.
Максимальна дальність, по якій відпрацьовував цей екіпаж — 5300 метрів. Місце дії — Курська область.
«Працювали по під*рській БМП. Знищили з шостого снаряду, працювали по „теплаку“, бо вони поховалися в кущі, і навіть суміжники не могли знайти, де вони поховалися. Ми робили перший постріл — і потім вже туди летіло все: і від нас, і від „Стугни“ суміжників».
Загалом, каже військовий, танки результативно себе показали під час бойових дій на території російської федерації.
«Маневрені, швидко залетіли. Тільки дуже заважають дрони, не дають працювати. А загалом дуже гарно себе проявили, набагато краще, ніж на Запоріжжі — тоді просто ще було незрозуміло, як застосовувати ці танки. А от на Курщині вже нормально відпрацювали».
По цьому танку прилітали і FPV-дрони, і кумулятивні боєприпаси — броня витримує все, кажуть військові.
«Влучань було багато, але вони залітали ззаду. У нас ще була „амбрела“ (захисна решітка — ред.), вони деколи чіплялися за неї. А бувало, що й вітром скидало їх (дрони — ред.) на дах танка. Одного разу до нас прилетіло одразу три (дрони — ред.), вдарили в каток натяжний, але там навіть сліду не лишилося. Поки ми від’їжджали, то росіяни не відкочувалися, а просто били по нас», — пригадує «Гера».
Challenger 2, до слова, може працювати на акумуляторах, не запускаючи ні генератора, ні основного двигуна.
«Тобто, ми можемо стояти в засідці і приблизно 2 години працювати суто на акумуляторах, без запуску основного двигуна і генератора. У чому плюс? Ми не гріємо корпус і ворог в „нічник“ нас не знайде», — наголошує командир екіпажа.
І додає з інтригуючою усмішкою: «А ще тут є своя система прицілів, але британці просили не розповідати дуже детально».
Заряджаючий «Патрон» поділився, що найбільша швидкострільність у його бойовому досвіді на цьому танкові склала 8 пострілів за хвилину.
Мехвод танка у розмові із журналістами лаконічний: і машина відмінна, і двигун чудовий — гарно працює під час маневрів.
Екіпаж 82 ОДШБр продовжує виконувати бойові завдання.
Дивіться більше фото у нашому репортажі:
Фото Олександра Клижка
