Численні, але розрізнені селянські виступи та повстання другої половини 1920-х — початку 1930-х років були придушені державною владою з її апаратом насильства і не спромоглися…
Щороку 29 серпня Україна вшановує пам’ять усіх полеглих воїнів — захисників і захисниць України, які загинули в боях за незалежність нашої держави.
Сьогодні представники Міністерства оборони України, Збройних Сил України та Національного університету оборони поклали квіти до Стіни пам’яті загиблих біля Михайлівського Золотоверхого монастиря.
— Сьогодні надзвичайно трагічний, зворушливий день для кожного українця. Безумовно, за всі понад 11 років війни, було багато трагічних і водночас героїчних днів в історії нашої країни. Це битва під Іловайськом, битва за Донецький аеропорт, битва за Київ, битва за Херсон, Харків… Список місць і міст звитяги українського війська можна продовжувати довго, — зазначив заступник начальника Управління гуманітарного забезпечення Міноборони Олексій Сергієнко. — Ми вшановуємо пам’ять кожного українця, кожного нашого воїна, кожного героя, який віддав своє життя за майбутнє нашої держави. Наш священний обов’язок пам’ятати про їх подвиг, робити належні висновки і ніколи не пробачати це ворогу.
29 серпня: день, коли соняхи схилили голови
До Стіни пам’яті цього дня приходили бойові побратими, звичайні кияни, родичі загиблих і військовослужбовці. Прийшов вшанувати полеглих побратимів учасник боїв за Іловайськ Віталій Гурчак.
— Я майже щороку прихожу сюди віддати шану. За 11 років війни Стіна пам’яті дуже розширилась. Це важко… Тоді, — каже Віталій, — нас просто розстрілювали в упор. Когось ангел-охоронець зберіг, а хлопці полягли. І ми, вцілілі, маємо віддавати їм шану. Священний обов’язок всіх нас — пам’ятати кожного героя! Рішуче мститися російській нечисті! Усіма силами підтримувати військо: донатами, зброєю, згуртованістю та єдністю заради головної мети — вигнати ворога з рідної землі та забезпечити процвітання України. Вічна пам’ять і глибока шана всім загиблим!
Фото Олександра Шульмана
