Наш кореспондент поспілкувався з інструктором одного з підрозділів, де навчають операторів наземних роботизованих комплексів. Він людина скромна, тому представляється коротко…
Під час обміну полоненими з рф 23 липня додому повернувся військовослужбовець Віталій Гиренко, який виявився останнім визволеним з неволі захисника острова Зміїний.
Його історією поділилися у Державній прикордонній службі.
«Весь цей час удома на нього чекали мати, дружина та син Дмитро, який народився, коли прикордонник перебував у російському полоні. До повномасштабного вторгнення Віталій служив в Ізмаїльському прикордонному загоні на посаді оператора ПТРК. У лютому 2022 року він перебував у черговому відрядженні на Зміїному. Цей крихітний острів у Чорному морі був йому добре знайомий — за час служби він побував там не один раз», — зазначають у ДПСУ.
Втім, як згадує сам прикордонник, тоді не одразу вдалося потрапити на острів.
«Мене ніби щось тримало в Ізмаїлі: то погода, то шторм на морі не дозволяли поїхати на Зміїний. Лише з третього разу, 10 лютого 2022 року, нам вдалося дістатися острова», — згадує Віталій.
А вже 24 лютого Зміїний опинився під прицілом російських кораблів, зокрема й флагмана чорноморського флоту рф фрегата «Москва» та інших ворожих суден.
«Спочатку — тиск, потім обстріли, згодом — вимога здатися. Зв’язок із рідними Віталій зберігав до останнього моменту. Перед потраплянням у полон встиг надіслати дружині фотографію фрегата „Москва“, зроблену через приціл», — розповідають у Держприкордонслужбі.
Президент присвоїв звання Герой України Денису Лисенку, на рахунку якого ціла низка вражаючих подвигів
Після захоплення острова Віталія та інших українських воїнів перевезли до Криму, потім — етап за етапом, з однієї тюрми до іншої на території країни-агресорки. Таким чином він провів у полоні 1252 дні.
«Мені зламали ребро під час однієї з „прийомок“ — так у них називається процедура жорстокого залякування в новому місці утримання», — ділиться боєць своїми спогадами про перебування у неволі.
Втім, найгірше, за його словами, це невідомість і переживання за рідних.
«Коли Віталій потрапив у полон, його дружина Альона була на сьомому місяці вагітності. Перші місяці неволі для прикордонника були особливо важкими через переживання за дружину і майбутнє народження сина. Лише через кілька місяців у полоні йому повідомили, що пологи пройшли успішно, та дозволили побачити фото маленького Дмитра. Згодом дали змогу зробити короткий відеодзвінок», — пояснюють у ДПСУ.
На щастя, зараз родина Гиренків знову разом, а Віталій після короткого відновлення повернувся у рідний Ізмаїл, де вперше зустрівся із сином та взяв його на руки.
