Видатний український військовий і державний діяч, Гетьман Війська Запорозького та лідера козацької революції 1648–1657 років Богдан Хмельницький відіграв в історії…
Загальну ситуацію та плани російських окупаційних військ у Харківській області слід розглядати, комплексно аналізуючи події на Південно-Слобожанському та Куп’янському напрямках.
Наразі одним з головних завдань противника є вихід до Великого Бурлука з трьох напрямків — від Вовчанська, Мілового та Дворічної. Також росіяни прагнуть перерізати логістику Сил оборони на захід від Куп’янська.
Ситуацію на півночі та сході Харківщини проаналізував для АрміяInform військовий експерт Центру оборонних стратегій Віктор Кевлюк.
Поєднати Південно-Слобожанський та Куп’янський напрямки
Події на Південно-Слобожанському напрямку варто розглядати в поєднанні з тим, що відбувається на Куп’янському напрямку. Не лише тому, що на обох цих напрямках діють одні й ті самі угруповання як з боку противника, так і з нашого. Але насамперед тому, що події на них розвиваються у взаємозв’язку і мають певний взаємовплив.
На Південно-Слобожанському напрямку росіяни впродовж останнього тижня атакують у межах міста Вовчанськ, намагаючись форсувати річку Вовча та закріпитися на протилежному березі. Сили оборони, відповідно, контратакують.
Спробу противника прорватися на територію України в районі КПВВ «Гоптівка» на державному кордоні відбила 58-ма окрема мотопіхотна бригада імені гетьмана Івана Виговського. У противника там нічого не вийшло.
Вовчанськ — Мілове — Дворічна: трикутник загрози для Великого Бурлука
Активність противника передбачає досягнення певних тактичних здобутків у трикутнику навколо Великого Бурлука. З північного флангу це активність у Вовчанську. Зі східного флангу це активність на кордоні в районі населеного пункту Мілове. На південно-східному флангу це плацдарм противника в районі населеного пункту Дворічна.
Загалом там взаємодіють два угруповання військ противника — «Сєвєр» і «Запад». Вони намагаються розширити свій плацдарм на північний схід від Великого Бурлука, захопити Хатнє, і лише після цього вони зможуть створити умови для штурму самого міста Великий Бурлук.
Однак перед тим ворогу доведеться форсувати річку Великий Бурлук, яка протікає по рубежу Шевченкове — Михайлівка — Великий Бурлук. Саме рубіж Вовчанськ — Великий Бурлук — Дворічна для противника, враховуючи його геофізичні умови, може стати досить потужною оборонною лінією, і в такий спосіб ворогу вдасться сформувати буферну зону в північно-східній частині Харківської області. Вибити його звідти в разі реалізації такого сценарію буде досить непросто.
На Куп’янському напрямку противник прагне перерізати логістику Сил оборони
На Куп’янському напрямку переважно діють підрозділи угруповання війська противника «Запад». Тут ворог намагається перерізати шосе Куп’янськ — Шевченкове. У такий спосіб росіяни прагнуть ускладнити логістику угруповання військ Сил оборони й у підсумку відрізати наші війська від шляхів відходу з Куп’янська в разі загострення обстановки.
Тут діє 6-та загальновійськова армія рф, посилена деякими з’єднаннями зі складу 1-ї танкової армії. Противник намагається просунутися до Піщаного, атакує поблизу Куп’янська, Кіндрашівки, Радьківки, Кам’янки, Красного Першого, Голубівки, Степової Новоселівки.
Подальше просування противника в західному напрямку з рубежу Велика Шапківка — Паламарівка — Нічволодівка може в майбутньому дуже суттєво ускладнити подальше маневрування наших військ, які тримають оборону вздовж річки Куп’янка.
Ситуація відносно стабільна, однак Куп’янськ під загрозою
Утім, противник не може розгорнути наступ в напрямку Куп’янська через дуже складну логістику. Перекидання будь-чого важкого, причому не лише бронетехніки, але й запасів, на західний берег річки Оскіл нині є вкрай складним завданням, оскільки росіяни не можуть ні збудувати мостів, ані навести понтонних переправ.
Постачання ворога прив’язане до окремих човнів, понтонів та підручних плавзасобів. Цього замало для того, щоб провести більш-менш серйозну операцію чи хоча б якісь більш-менш притомні тактичні дії.
Гіпотетичне захоплення Куп’янська для противника може створити точку прийняття рішення, в якому напрямку далі розвивати наступ: або рухатися на захід від Куп’янська, або ж наступати в напрямку на Борову та Лиман.
Ще один варіант для росіян — забрати частину військ з Куп’янського напрямку і перекинути їх на якийсь інший напрямок, наприклад, Покровський, Новопавлівський чи Краматорський.
