У війську вже є багато цифрових систем. Але їхня ефективність залежить не лише від розробників. Навіть найкращий інструмент не працює сам по собі — його треба…
Силами всього восьми бійців 71-ї єгерської бригади , які діяли в умовах хаосу, постійних обстрілів та зміни планів, вдалося знищити понад 20 окупантів під час одного запеклого ближнього бою.
Про це йдеться в публікації на сторінці 71 окремої єгерської бригади Десантно-штурмових військ.
У центрі цієї історії — бій, що розгорнувся посеред хаосу, змін обстановки й шквального артилерійського обстрілу. Штурмова група під керівництвом командира роти з позивним «Повар» і сержанта «Балу» знищила понад 20 окупантів.
«Все, як буває — план три рази міняли вже по ходу дії», — згадує «Повар». Частина групи заходила не тим маршрутом, що планували, інша — з протилежного флангу. Але всі слухали команди, підлаштовувалися під ситуацію — і діяли чітко.
«Почалося з того, що ми пішли на штурм — і почався артобстріл. КАБ прилетів, метрів двадцять посадки викосив», — розповідає «Балу». Групам довелося змінювати напрямок і перегруповуватися прямо під вогнем.
Командир відділення «Балу» був на вістрі атаки. «Коли ми вже заходили в бліндаж, я закинув дві гранати. І тільки хотіли заходити — як мені прилетіла третя. Відкинуло. Поранило», — каже він. Попри це, боєць вирішив не відступати.
«Кидаю ще одну гранату — і заходимо. У мене клинить „калаш“», — згадує «Балу».
«Швиряю автомат — і просто вбиваю ножем. Або мене — або я. Треба було щось зробити».
Після бою — контузія, уламки в очах і ногах, поранення. Але боєць готується повернутись: «Скоро буду бігати. Валити пі**ів. Є ще плани».
Окремо — історія бійця з позивним «Монгол», який довів окупанта до самознищення: не випускав його з бліндажа, поки той не підірвав себе.
«Я, Монгол, воїн славетного першого загону. Тепер я хан», — каже він.
«Мої хлопці щодня кладуть по 7–10 пі**ів. І не важливо, хто там: „рекси“, морпіхи, десант. Люди обороняють свою землю. І знають, що буде, якщо відступити».
Сила цієї історії — не лише в кількості знищених ворогів. А в тому, як тримаються наші. Як діють, навіть коли все летить шкереберть. І як перемагають.
Саме для того, щоб бути готовими до подібних хаотичних сценаріїв, де доля бою вирішується за лічені секунди, інші елітні підрозділи ДШВ проводять безперервні тренування.
Так, як раніше повідомляла АрміяInform, у повній темряві, без жодного зайвого звуку та світла, бійці 95-ї окремої десантно-штурмової Поліської бригади відпрацьовують те, що часто вирішує долю життя і смерті на передовій — орієнтацію в просторі, приховане пересування, координацію підрозділу й евакуацію побратимів. Такі навички дозволяють діяти максимально ефективно, навіть коли початковий план зривається, а ситуація виходить з-під контролю.
До речі, якщо вас цікавить спеціалізований та аналітичний контент про військову справу — підпишіться на телеграм-канал АрміяInform
