Сьогодні він навчається на оператора БПЛА у 37-й окремій бригаді морської піхоти. Про свій шлях від бойового медика до оператора БПЛА, причини самовільного залишення…
Медична сестра евакуаційного відділення 54-ї ОМБр на псевдо «Пупсик» розповіла про один з найважчих днів евакуації, коли під стукіт уламків по борту авто вона читала «Отче наш», продовжуючи рятувати поранених.
Про історію, де страх і сміливість йдуть пліч-о-пліч, розповіли на сторінці 54-ї ОМБр ім. гетьмана Івана Мазепи.
Один із бойових днів розпочався зі звичайного завдання — евакуації поранених. Проте, приїхавши на місце, екіпаж виявив, що бійців вже забрали. На цьому їхня робота могла б завершитися, але почався обстріл.
«Ми швидко сіли в машину і почали рухатися у зворотному напрямку», — згадує «Пупсик». Дорогою вони зустріли іншу медичну машину з пораненими, яким була потрібна негайна допомога. Без вагань «Пупсик» пересіла в інший транспорт і продовжила надавати допомогу прямо в дорозі.
Потім по рації повідомили, що є ще поранені, і довелося знову повертатися під вогонь. «„Цок-цок, цок-цок“ — уламки стукали по борту авто. У цей момент страх накривав. Я сиджу мовчу, водій питає, що ти робиш. Я кажу: „Отче наш“ читаю. Він сміється», — ділиться медикиня.
«Ця історія показує, що героїзм — це не відсутність страху, а вміння діяти всупереч йому», — наголошують у бригаді.
«Пупсик» щодня доводить, що навіть у найстрашніші моменти можна подолати все заради найважливішого — порятунку життя.
Нагадаємо, як раніше повідомляла АрміяІнформ, Головна медична сестра медичної роти 95-ї бригади ДШВ Наталія Висоцька повернулася до служби після тяжкого поранення. Вона вижила після підриву медичного автомобіля на міні, отримала другу групу інвалідності, але повернулася в стрій.
«Не можу пробачити собі, що тоді ми не доїхали до пораненого», — зізнається Наталія.
