Невелика група офіцерів й аналітиків поставила під сумнів домінуючу доктрину важких літаків і довела, що майбутнє повітряних боїв — за маневреними, швидкими та порівняно недорогими машинами….
«Бувають такі випадки, що потрібно надавати медичну допомогу вже по ходу справи», — так бойовий медик 1-го батальйону бригади «Рубіж» на псевдо «Лиман» описує свою роботу, під час якої нещодавно йому вдалося доставити важкопораненого до стабілізаційного пункту всього за 7 хвилин.
Про бойовий шлях бійця розповіли на сторінці Національної гвардії України.
До війни «Лиман» працював у Федерації футболу України. «У цивільному житті лікарем встиг попрацювати місяць. Багато стресу і мало грошей», — згадує він. Проте з початком повномасштабного вторгнення він, маючи медичну освіту, долучився до війська.
Спочатку «Лиман» обіймав посаду медика в танковому батальйоні. «Це було цікаво, танкісти — специфічні люди, з ними завжди весело, на будь-які труднощі їм все одно, бо „вони в коробочці“», — розповідає він. Проте у жовтні 2024-го він перейшов до піхотного батальйону. «Розумів, що буде більше ризиків, але й більше роботи, більше відповідальності. Тому зробив вибір, за який абсолютно не шкодую», — зізнається чоловік.
Сьогодні він працює на Покровському напрямку, де його головне завдання — забрати пораненого з першої ланки евакуації та максимально швидко доставити до стабілізаційного пункту. «В останній ситуації був тяжкий поранений, якого ми привезли буквально за 7 хвилин: просто перевірив турнікети, зрізав одяг, перевірив дихання — і ми вже були на місці», — розповідає медик.
Війна, за його словами, динамічно змінюється, і це стосується й медичної евакуації. Він переконаний, що майбутнє — за переливанням крові безпосередньо на позиціях та за наземними роботизованими комплексами.
«Так, наші колеги з бригади „Хартія“ вже провели більше шести евакуацій на роботизованих комплексах. Приїжджає маленька „коробочка“, боєць, якщо може, сам завантажується. Якщо він „на щиті“, то дістають спеціальними кліщами», — розповідає він.
«Це наше основне завдання — зберегти якомога більше наших життів. Порівняно з кацапами, які використовують людей як м’ясо, для нас насамперед люди, далі вже інше», — підсумовує «Лиман».
Як повідомляє АрміяInform, інструктор з такмеду ССО з позивним «Ден», попри тяжкі поранення обох ніг, зберіг холодну голову — і сам координував побратимів, які рятували його просто під вогнем.
