Півтора року тому він випадково з’явився на порозі їхнього будинку на Донеччині, а сьогодні вже пережив кілька передислокацій, атаки FPV-дронами й став улюбленцем усього…
У черговому інформаційному театрі абсурду російська пропаганда знову дістала з полички сценарій «Зрада у прифронтових».
Цього разу — про нібито несвоєчасну евакуацію мешканців із прифронтових населених пунктів Запорізької області. Ресурси ворога крутять цю тезу з притаманною їм гіпертрофованою драматичністю: мовляв, громади лишають напризволяще, а українська влада «закриває очі на загрози».
«Ці населені пункти можуть опинитися в зоні активних бойових дій», — плачуть російські «інформатори», які лише вчора ще називали мешканців цих самих сіл «нацистськими колаборантами».
Сьогодні — вже хвилюються за їхню безпеку.
Подібні заяви — не про турботу, а про класичний прийом з арсеналу гібридної війни. Це не окрема «помилка» або «неперевірена інформація», а чітко спланована частина інформаційного супроводу військових дій рф.
Цей фейк має кілька завдань:
Словом, сценарій простий: сам стріляй — сам знімай — сам звинувачуй.
На відміну від пропагандистських мультиків, реальна ситуація на Запоріжжі під контролем. Станом на 24 липня 2025 року евакуація з найбільш небезпечних населених пунктів триває у штатному режимі.
Регіональна влада Запорізької області діє за чіткими алгоритмами, напрацьованими з урахуванням безпекової ситуації та можливостей для логістики.
У разі прямої загрози життю та здоров’ю — евакуація оголошується негайно і проводиться силами ДСНС, поліції та військових адміністрацій. Не «завтра», не «після брифінгу», а оперативно.
Жодна людина на прифронтових ділянках не покинута. Українські захисники, волонтери, місцева влада — працюють у режимі 24/7. Якщо десь і виникає затримка — то не через байдужість, а через обстріли, заблоковані дороги або мінування.
І точно не через те, що «Київ вирішив не рятувати».
росія чудово знає, що будь-яка масова евакуація — це логістичний виклик, психологічний тиск і загальна напруга. І що буде, якщо вкинути у цю чутливу тему трохи брехні? Люди починають панікувати, звинувачувати владу, приймати хаотичні рішення. Ідеальний ґрунт для хаосу.
Саме тому такі фейки поширюються не просто у форматі «новин», а як емоційні сюжети, в яких «героїні» вдають зневіру, а «експерти» натякають на «зраду».
Коли російська пропаганда розповідає про «турботу про мирне населення» — варто одразу перевірити, чи не летить у той момент «Калібр» у бік дитсадка. І пам’ятати: найгучніше «турбуються» саме ті, хто нищить інфраструктуру, обстрілює евакуаційні колони й називає вбитих цивільних «воєнною необхідністю».
Тож зберігаємо спокій, довіряємо офіційним джерелам і не ведемося на вкиди з московської фабрики фейків. Бо в Україні — реальність. У них — сценарії.
У липні 2026 року через агресію рф проти України загинули щонайменше 437 цивільних, 2610 дістали поранення, підрахувала Моніторингова місія ООН з прав людини.
Роберт Шагєєв, який 2014 року без бою здав окупантам єдиний український підводний човен «Запоріжжя» та перейшов до флоту рф, загинув 13 серпня 2026 року.
Амур-Нижньодніпровський райсуд Дніпра 11 серпня 2026 року вперше очно засудив російського полоненого за зґвалтування жінки на Донеччині (ст. 438 ККУ).
Півтора року тому він випадково з’явився на порозі їхнього будинку на Донеччині, а сьогодні вже пережив кілька передислокацій, атаки FPV-дронами й став улюбленцем усього…