У Києві суд визнав винним заступника директора приватного коледжу за схему виготовлення фальшивих довідок про навчання в аспірантурі для військовозобов’язаних. Вирок ухвалив Солом’янський районний суд…
На проросійських Telegram-каналах розганяється відео, у якому російський військовий розповідає про «страшні знахідки» на звільнених територіях Курщини.
За його словами, ЗСУ при відступі залишили начебто заміновані дитячі речі, одяг і навіть іграшки.
Ціль вкиду очевидна: створити образ українських військових як «нелюдів», що заміновують плюшевих ведмедиків. Однак є одне «але» — сам оповідач.
Інколи його називають «Ішим». Інколи — «Еміль». А подекуди — «Гермес».
Хто він? Герой пропаганди з роздвоєнням особистості чи просто актор із низькою оплатою за дубль? Очевидно одне: навіть самі пропагандисти не визначились, хто саме мав зображати «очевидця». А це вже фіаско режисури.
Вибухонебезпечна брехня без доказів
Якщо відкинути театральність, залишаються факти:
- жодних експертиз чи відеофіксацій, що підтверджують наявність вибухівки, не надано;
- ні один незалежний спостерігач, навіть з-поміж лояльних до росії, не підтвердив «знахідки»;
- сама територія — в зоні бойових дій, тож доступ для перевірки у сторонніх джерел — відсутній.
Тобто маємо звичну схему: актор у балаклаві + невідоме місце + емоційна легенда + нуль фактів = фейк для внутрішнього споживання.
Чому расєя запускає такі «страшилки»?
Пояснення лежить на поверхні. Масовані удари по українських містах, зруйновані цивільні об’єкти, десятки вбитих мирних мешканців — усе це потрібно чимось «перекрити» в інформаційному просторі. Ідеальним варіантом для кремля стає:
- дискредитація ЗСУ,
- створення образу «захисника» росіян,
- переведення уваги на «звірства» супротивника.
Це стара тактика — звинуватити в тому, що сам робиш. росіяни самі мінують цивільні будівлі, школи, лікарні, залишають «подарунки» у квартирах українців на окупованих територіях. А потім — знімають кіно, в якому змінюють таблички місцями.
Раз не тягнуть на Оскар, то хоча б претендують на Шнобеля
Фільм про «заміновану ляльку» — чергова спроба росії видати дешеву постановку за документалістику. Але плутанина з позивними головного «свідка», відсутність жодного реального доказу і повна відсутність довіри до російських джерел роблять це відео не інформаційною бомбою, а кінематографічною міною під самою ж російською репутацією.
У новому фейку від рф головну роль знову грає вигаданий солдат. Його позивний — залежно від настрою режисера. А от факти залишаються незмінними: ЗСУ — армія, яка воює за свободу, а не проти дітей. І хоч як би не старались сценаристи «русского мира», правда завжди звучить гучніше за «Гермесів» з TikTok.
