Численні, але розрізнені селянські виступи та повстання другої половини 1920-х — початку 1930-х років були придушені державною владою з її апаратом насильства і не спромоглися…
Російський військовополонений Іван Почников, який добровільно здався в полон бійцям 43-ї ОМБр, розповів, як їхнє командування відправило його групу на штурм, запевнивши, що траншеї порожні, проте насправді там на них вже чекали.
Про долю окупанта розповіли на сторінці 43-ї окремої механізованої бригади.
За словами полоненого, він добровільно підписав контракт. Після 8 днів навчання у Воронежі та двох тижнів — на території України, їх відправили на штурм.
«Коли ми приїхали вже на місце дислокації, де нам поставили бойову задачу, швидко-швидко нічого не розповівши, сказали: «Йдіть, штурмуйте», — згадує Іван. Їм наказали зайняти траншеї, які, за словами командирів, були «пусті».
«Але насправді це виявилося далеко неправдою. Коли ми туди зайшли, нам скинули ось такі листівки», — розповідає він, маючи на увазі, ймовірно, агітаційні матеріали з інструкціями, як здатися в полон.
«Ми зайшли двоє спочатку, потім ще четверо. Чотирьох одразу поклали, і потім нас закидали БПЛА. І я вирішив, думаю: „Ні, це не моя війна“. І я здався добровільно. Завдяки чому я зараз залишився живий», — каже полонений.
Він підкреслює, що не підтримує війну, бо їх «просто пустили на вбій».
«Я повернуся додому і постараюся зробити все можливе, щоб люди не підписували контракт і не велися на розповіді уряду», — підсумував окупант.
Як повідомляла АрміяInform, полонений громадянин Білорусі Ігор Соколовський розповів, як його, погрожуючи депортацією, змусили воювати, а після скарги його матері в прокуратуру — намагалися «обнулити», відправивши у штурмову групу, що складалася з калік.
