Упродовж цього періоду новобранець проходить не лише фізичне тренування, а й внутрішнє становлення — вчиться діяти в колективі, працювати під тиском, приймати відповідальність і мислити як воїн….
Мирний договір, підписаний у столиці Латвії Ризі Польською республікою з одного боку, а з іншого — радянською росією та її сателітами 18 березня 1921 року, — називають «другим Андрусовим».
Так само в XVII столітті московія ділила з Польщею Україну… Тоді — по Дніпру, тепер — по Збручу…
Польсько-радянські переговори розпочалися 17 серпня 1920 року в Мінську, у ситуації, коли радянські війська загрожували незалежності Польщі. Але після перемоги у варшавській битві та неманській кампанії польська делегація отримала у свої руки, як зараз модно казати, «козирні карти».
12 жовтня 1920 року в Ризі, де переговори тривали від початку вересня, підписано прелімінарний (попередній) договір про умови миру. Польська Республіка, виходячи з принципу самовизначення народів, визнавала незалежність радянської України та встановлювала із нею кордон.
Поляки легко «кинули» своїх союзників з уряду УНР, з якими лише пів року тому підписали Варшавський договір, за яким зобов’язалися не укладати міжнародних угод, спрямованих проти УНР. З москвою, як і в попередні часи, Варшаві було легше порозумітися за рахунок України…
До складу так званої усрр увійшли Лівобережна та Правобережна Україна, до складу Польщі — Східна Галичина та Західна Волинь, які з того часу стали називатися Західною Україною.
рсфрр і маріонеткова усрр відмовлялися від усіх прав і претензій на землі на захід від визначеної договором лінії кордону, а Польська Республіка — на схід від неї. Окрім того, Ризький мирний договір забороняв перебування на території Польщі «антирадянських організацій», а рсфрр мала виплатити 30 млн золотих рублів у рахунок визнання «історичної господарської значимості польських земель у складі російської імперії». 14 березня 1923 року східний кордон Польщі по річці Збруч визнала Рада послів країн Антанти в Парижі.
Менш як за два десятиліття, 17 вересня 1939-го, ігноруючи всі договори з Польщею, срср напав на неї без оголошення війни. Виступив союзником Третього Рейху, виконуючи таємні домовленості сталіна з гітлером, закріплені в Пакті Молотова — Ріббентропа від 23 серпня. Радянські війська зайняли західноукраїнські та західнобілоруські землі.
Формальним приводом стала втеча польського уряду за кордон. Українське та білоруське населення оголошувалось «беззахисним», тому червоній армії наказали взяти їх «під опіку».
Перетнувши тодішній радянсько-польський кордон, радянський союз порушив не тільки Ризький мирний договір із Польщею від 18 березня 1921 року, а й польсько-радянський Пакт про ненапад від 25 липня 1932-го, договір про відмову від війни як знаряддя національної політики (відомий як пакт Бріана-Келлога), який підписали і Польща, і СРСР. Окрім того, дії радянського союзу чітко підпадали під Конвенцію про визначення агресора 1933 р., що була підписана і Польщею, і срср (до речі, саме срср був ініціатором розробки цього документа).
Передові радянські загони мали близько 600 тис. осіб, 4,7 тис. танків, 3,3 тис. літаків. Вони швидко розгромили польських прикордонників. Першим містом, яке захопили червоні, стало Рівне, згодом — Чортків. Наступного дня взяли Тернопіль, Збараж, Коломию, Дубно, Луцьк…
У початкові плани москви входило створення на землях між Бугом, Сяном і Віслою Польської РСР і включення її шляхом скликання «народних зборів» (аналогічних західноукраїнським і західнобілоруським) до складу радянського союзу. Однак, від цих планів відмовилися, «помінявши» з німцями зазначені території на Литву.
Попри договори, підписані в 1920-х роках з державами, яким вдалося відстояти свою незалежність від росії, срср усе-таки вважав території колишньої імперії своєю «історичною» сферою впливу, і за першої ж нагоди, що трапилася наприкінці 1930-х років, силоміць повертав їх під свій контроль. Будь-які міжнародні домовленості росія, незалежно від того, який колір у її прапора, сприймала і сприймає лише як тимчасові інструменти, що допомагають відновити сили й підготуватися до чергового акту агресії.
