У 2002-му — в Берліні. У 2003-му — в Барселоні. У 2004-му — в Афінах. У 2008-му — в Пекіні. У 2012-му — в Лондоні. Його суперники — найсильніші плавці планети. Його арена — олімпійські басейни й відкриті…
Провівши цілу ніч у власному окопі з двома російськими окупантами, які взяли його в полон, 50-річний боєць 128-ї бригади Василь на псевдо «Лапа» завдяки досвіду та хитрості зміг знешкодити ворогів і вийти до своїх.
Про цю історію розповіли на сторінці 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади.
Це сталося під час бойового завдання. Повертаючись на свою позицію, Василь потрапив у засідку. «З кущів несподівано вискочили двоє росіян і, навівши автомати мені в голову, крикнули: «Сдавайся!», — розповідає він. Його зв’язали і заштовхали у його ж маленький окоп. Окупанти погрожували катуванням, якщо він не буде співпрацювати.
Цілу ніч тривав допит. «Їх цікавило, де наш штаб, де стоїть артилерія, де оператори дронів. Я відповів, що піхотинцям таку інформацію не дають», — згадує «Лапа». За його словами, росіяни поводилися самовпевнено. Побачивши шеврон з ведмедем, один з них вимовив: «О, я задавіл мєдвєдя!», а інший забрав на сувенір візитку таксі із Запоріжжя. Весь цей час Василь непомітно намагався звільнити руки.
Шанс з’явився над ранок, коли над окопом завис український розвідувальний дрон. «Росіян це дуже стривожило», — каже боєць. Він скористався моментом і переконав їх, що залишені ними біля окопу речі можуть привернути увагу аеророзвідки, і запропонував вийти, щоб їх сховати, поки ті триматимуть його під прицілом. «Вони подумали й сказали: «Хорошо, но бєз пріколов», — розповідає Василь.
Вийшовши з окопу, він, ховаючи речі окупантів, непомітно взяв заздалегідь сховану в кущах гранату Ф-1. «Я висмикнув чеку й підійшов до окопу, наче намагаючись залізти… Тоді я кинув гранату їм під ноги й почав тікати, — згадує він. — Один із них встиг кілька разів вистрілити, остання куля зачепила мене — влетіла в бік… А далі був вибух. Мій окоп розрахований на мене одного, росіяни сиділи щільно. Тому або моментально загинули, або швидко стекли кров’ю…».
Поранений, він зміг дістатися до своїх.
«В бойових умовах людина виживає на 50% завдяки везінню і на 50 — завдяки досвіду. Якби в мене не було досвіду, я б звідти не вийшов», — впевнений «Лапа».
Як повідомляла АрміяInform, бійці батальйону безпілотних систем «Sons of Khors» 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади ліквідували мінометний розрахунок та кілька ворожих «буханок».
До речі, якщо вас цікавить спеціалізований та аналітичний контент про військову справу — підпишіться на телеграм-канал АрміяInform
