У комплексі нові умови контрактів мають підвищити мотивацію особового складу та зробити армію більш професійною, що зведе кількість випадків СЗЧ…
На хвилі російської революції 15 листопада 1917 року в Оренбурзі проголошено утворення національно-територіальної автономії Башкурдистан як частини федеративної росії. Лідером Башкирського національного руху, батьком-засновником Башкурдистану став вчений-тюрколог зі світовим ім’ям Ахмет-Закі Валіді Тоган.
Команда башкирських пасіонарних інтелектуалів на чолі з Ахмет-Закі Валіді, швидко зорганізувавшись, проводить три Всебашкирські курултаї з делегатами від усіх башкортів, утворює республіку, формує уряд, правоохоронні органи, органи управління, а також свою башкирську армію. Місцеве населення дало величезну підтримку Башкирському уряду. Башкири допомагали грошима, давали притулок, харчі. Охочих іти добровольцями в башкирське військо було дуже багато. І саме наявність військової сили змусила зважати на Башкирський уряд.
У 1918 році, Валіді, як командувач башкирського війська, разом із білим отаманом Олександром Дутовим, Комітетом членів Всеросійських установчих зборів (КОМУЧ) та іншими входив до антибільшовицької збройної опозиції. Тоді в Оренбурзі сиділи одночасно три уряди: башкирський, казахський та уральських козаків. І ці уряди були об’єднані ідеєю створення трьох республік — башкирської, казахської та козацької…
Коли башкирські полки у складі білих військ звільнили м. Єкатеринбург, жителі міста подарували башкирам на знак подяки власноруч виготовлений прапор.
Проте ситуація різко змінилася в листопаді 1918 року, коли внаслідок перевороту до влади в Сибіру прийшов адмірал Олександр Колчак. Оскільки Колчак дотримувався монархічних поглядів і хотів відновити «єдіную і нєдєлімую» російську імперію, він вирішив заарештувати уряд Валіді та ліквідувати Башкирську республіку. Дізнавшись про його наміри, Валіді пішов на переговори з більшовиками. Через протидію Колчака створенню казахських військ та казахського уряду, казахи також змушені були піти на союз із більшовиками. Це призвело до остаточної поразки білого руху в росії.
Підписання угоди між урядом Республіки Башкортостан і урядом центральної Радянської влади 20 березня 1919 року було вимушеним заходом заради збереження башкирської державності. Закі Валіді знав, що цей договір так само порушать, як було порушено договори між башкирськими племенами і москвою в середині XVI століття.
Башкирські повстання: традиція, яка дає надію на демонтаж рф
За рік після ухвалення 19 травня 1920 року декрету ВЦВК і РНК РРФСР «Про відносини Автономної Радянської Башкирської Республіки та російської Радянської Республіки» у постанові «Про державний устрій Автономної Радянської Башкирської Республіки» башкортів було практично позбавлено політичних і економічних прав, гарантованих угодою. Коли Закі Валіді особисто висловив леніну своє обурення цією підлістю, той цинічно відповів, що підписана раніше угода не варта і клаптика папірця, на якому написана. Так москва вкотре обдурила.
Валіді з червня 1920 року почав організовувати антибільшовицькі повстання. Після їх придушення переховувався в Хівинському ханстві і Бухарському еміраті. Влітку 1921 створив Національну Раду Туркестану, але після низки військових невдач змушений був емігрувати спершу до Берліна, а потім до Туреччини.
Сучасний башкирський національно-визвольний рух вважає створення Башкурдистану в 1917 році — заснуванням своєї Першої Республіки. Саме на її засадах вони базують свою боротьбу: прапор, держава (політичний режим, територіальний поділ), демократичний лад тощо. Через це сьогодні ім’я великого сина башкирського народу Ахмета-Закі Валіді Тогана свідомо замовчується, представники окупаційної російської влади його очорнюють, зносять пам’ятники, встановлені на його честь на початку 1990-х (наприклад, у 2021 році демонтовано бюст Закі Валіді у м. Сібай).
Башкирському народові в радянський час довелося пережити геноцид і русифікацію, політичні репресії та фактичне знищення національної еліти. Тим не менше, Башкирська автономна радянська республіка була єдиною, яка увійшла до складу рф на підставі договору. У середині 1930-х років керівництво автономії навіть зверталося до сталіна із клопотанням про перетворення барср у союзну республіку, але отримало офіційну відмову. Незабаром, у 1937 році, за таку зухвалість башкирський уряд був розстріляний за наказом диктатора.
