Чотири роки він перебував у російському полоні, 5 червня 2026 року його звільнили в рамках чергового обміну полоненими. Наприкінці липня…
Від майстра на промисловому комбінаті — до командира зенітної установки, який не лише збиває ворожі дрони, а й виводить побратимів з-під обстрілів. Саме таким є шлях бійця з позивним «Орбіт» із 17-ї окремої важкої механізованої бригади імені Костянтина Пестушка.
Про бойовий шлях і один з найнапруженіших епізодів розповіли на сторінці 17-ї окремої важкої механізованої Криворізької бригади.
«Орбіт» прийшов до війська ще до повномасштабного вторгнення, передчуваючи велику війну. О 03:00 24 лютого 2022 року його підрозділ отримав наказ про бойову готовність № 1 у зоні ООС поблизу Спірного — там він прикривав морську піхоту біля Маріуполя.
Потім були бої на Київщині, участь у Херсонській наступальній операції та оборона на Червоній Горі. «Там ми працювали прямим наведенням по живій силі з відкритих позицій… Зачищали лісосмугу на відстані 800–1000 метрів. Зараз так уже не попрацюєш — дронів надто багато», — згадує воїн.
Під Костянтинівкою його екіпаж ЗУ-23-2, прикриваючи артилерію, збив 14 ворожих дронів — серед них «Орлани» та «Ланцети». Та найважче випробування чекало під час Курської операції.
«Отримали по радіо інформацію про можливий прорив техніки ворога, — розповідає боєць. — Невдовзі по нас почали бити КАБами й артилерією. Потім у наступ пішли два БМП і танк». Один із сусідніх розрахунків зміг вивести танк з ладу.
Після бою надійшов наказ на відхід — підрозділ розділився на групи. «Орбіт» очолив групу з понад 15 осіб. «Темніло рано, а сховатися — ніде. Пробиралися через кукурудзу, повз „зуби дракона“, під ворожим дроном, — згадує він шлях через міноване поле, під місячним світлом. — Нарешті дісталися точки збору й почули: „Стояти! Хто такі?“ — на щастя, свої».
Втім, навіть там небезпека не минула — ворог накрив район збору авіацією. Два КАБи впали за 20 метрів. Дивом усі лишилися живими, і групу негайно евакуювали. Наступного дня «Орбіт» з екіпажем повернувся й успішно вивіз техніку.
«Перша ціль, яку я збив — „Ланцет“. А найжирніша — „Орлан“ біля Костянтинівки», — з усмішкою каже зенітник. Сьогодні, як і багатьох українських воїнів, його чекають рідні. Та війна триває, і «Орбіт» продовжує боронити небо і землю.
Як повідомляла АрміяInform, російські окупанти на Покровському напрямку, одному з найгарячіших, не полишають спроб просунутися, вдаючись до штурмів переважно силами піхоти на мотоциклах та багі, без застосування важкої бронетехніки.
