Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 30 січня 2026…
«Переломний момент був, коли я побачив, як п****ри скинули КАБ на пологовий будинок в Маріуполі... Після цього не зміг залишатися в стороні», — так пояснює своє рішення піти на війну «Прораб», командир розрахунку роти протитанкових засобів одного з підрозділів Національної гвардії.
Про бойовий шлях та думки цього досвідченого воїна розповіли на сторінці 4-ї бригади оперативного призначення «Рубіж» Національної гвардії України.
«Прораб» доєднався до бригади на початку повномасштабної війни. Його пріоритет — життя людей та ефективність. «Як командир розрахунку „Стугни“, я відповідаю за збереження особового складу та установки. Якщо не буде установки, не буде чим працювати», — каже він, нагадуючи про значну вартість як самої «Стугни» (250 тисяч доларів), так і її снарядів (кумулятивний — $20 тис., осколковий — $10-12 тис.). Іноді, за його словами, навіть протитанковим кумулятивним зарядом доводилося «класти» ворожі групи піхоти.
Його улюблена установка — саме ПТРК «Стугна-П». «Вона найбезпечніша для особового складу. Ти можеш стріляти з укриття та на відстань до 5 кілометрів. З неї можна працювати як вдень, так і вночі», — пояснює «Прораб». Він зазначає, що сучасна війна — це війна дронів, техніка використовується рідко, і чим ближче до лінії зіткнення, тим більша ймовірність бути спаленим дронами, тому їхня робота — завжди із засідки, там, де ворог не чекає.
«Найближче бачив росіянина за 10 метрів — і прошив з кулемета»: «Вовк» про те, як ліквідував «ахматівця»
За роки служби «Прораб» воював на різних напрямках, і на рахунку його підрозділу багато вдалих засідок та спаленої техніки. Один із найпам’ятніших боїв стався у червні на Донеччині, коли вони відбивали штурм на один із населених пунктів. Бій тривав 14 годин.
«Два наших розрахунки [працювали з ПТРК „Корнет“] розвалили танк, два БМП, на одному з яких тоді пересувалась піхота. Штурм відбили, техніка та особовий склад ворога „згоріли на роботі“. Дуже задоволений своїми хлопцями», — з гордістю розповідає воїн.
Його головна мотивація — захистити своїх близьких та свою землю. «Хочу, щоб всі могли бути присутніми на пологах своїх дітей, не боячись прильоту бомби», — каже «Прораб», згадуючи момент, що спонукав його піти на війну.
Як повідомляла АрміяInform, оператори батальйону безпілотних систем Antares 4-ї бригади оперативного призначення імені Героя України сержанта Сергія Михальчука «Рубіж» Нацгвардії використали російського солдата, а потім знищили.
