Сьогодні виповнюється два роки від початку Курської операції — безпрецедентної за задумом і виконанням кампанії, яка перенесла бойові дії на територію держави-агресора. Цей крок…
У 110-й бригаді Сил територіальної оборони ЗСУ в боротьбі з ворогом допомагає австрійський позашляховик Pinzgauer, розроблений ще в 60-ті роки минулого століття. Попри поважний вік машина вирізняється надійністю у важких військових умовах.
Військовослужбовці бригади розповіли про досвід її використання у спілкуванні з журналістами Армія TV.
Дмитро — командир відділення технічного обслуговування автомобільної техніки ВМТЗ. Родом він з окупованого нині Мелітополя, близько шести місяців прожив у російській окупації. Деякий час вивозив людей з Мелітополя до Запоріжжя, а назад до Мелітополя завозив гуманітарну допомогу.
— На лінії розмежування у Василівці по 6-7 діб стояли чекали. Бувало нормально пропускали. Бувало, що ні. Мене не чіпали, а взагалі були випадки, коли у людей забирали ноутбуки, телефони, машини. Бували випадки коли й людей забирали, і відвозили кудись. Хочу додому повернутися, ось моя мотивація! — говорить він.
Машину вже в бригаді модернізували відповідно до бойових умов: поставили листи металу зверху та спереду, встановили захист від мін-«пелюсток», додали передній бампер, наварили «мангал» для захисту від дронів. Також машина оснащена системою РЕБ та інфрачервоною фарою для приладу нічного бачення.
— Зараз ми працюємо на Запорізькому напрямку. Виїжджаємо на ній прямо на передній край, витягуємо техніку. 200-х, 300-х вивозимо. Також завозимо будівельні матеріали для бліндажів, колоди, їжу, все, що можна зробити, — розповідає командир відділення.
Машина може везти вантажі до двох тонн, двигун на 103 кінські сили дозволяє навіть у погану погоду їхати зі швидкістю 30-40 км/год.
— Дуже надійне авто, хоча не дуже зручне. Мало місця, неброньована, але при цьому надійна. Машина за пів року ще ні разу не підвела. Жодного разу вона не застрягала. Хоча були в дуже тяжких умовах, але машина не застрягала. Порівняно з гусеничними машинами, ця набагато тихіша, а це дуже важливо, — ділиться своїм досвідом Дмитро.
До розмови приєднується Юрій — командир взводу матеріально-технічного забезпечення. Він вже рік проходить службу за контрактом.
— Основне завдання напарника — це прикриття машини і всіх, хто в ній, від дронів, коли виїжджаємо на завдання. Це робота з приладом РЕБ. Екіпаж машини — це команда! Ми впевненні один в одному, — говорить він.
Військовослужбовець закликає приєднуватися до Збройних Сил України: «Хочу їм сказати, щоб чоловіки не боялися, і йшли воювати. Було б нам легше і простіше. Ніхто нікого не кидає на «м’ясо». Немає нічого такого страшного».
Бойовий «коник» Сил оборони із цікавою історією: на полі бою — бронеавтомобіль Pinzgauer
