Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
Вона починала свій шлях на війні як бойовий медик, рятуючи життя під обстрілами на Донеччині та переживаючи важкі евакуації. Але усвідомлення того, що ворожі дрони щодня калічать та вбивають її побратимів ще до того, як до них встигає дістатися допомога, змусило її змінити фах. Сьогодні ця тендітна дівчина з позивним «Язва», колишня програмістка, командує взводом РЕБ, а на рахунку її підрозділу — вже, можливо, тисячі «посаджених» ворожих безпілотників.
Історію захисниці оприлюднили на сторінці 46-ї окремої аеромобільної Подільської бригади Десантно-штурмових військ.
Історія «Язви» — це приклад неймовірної трансформації та цілеспрямованості. Народившись і вирісши в Нікополі, вона вивчала програмування у Дніпрі. До Збройних Сил, за її словами, до повномасштабного вторгнення не мала жодного стосунку, хоча для себе вчилася стріляти та проходила курси тактичної медицини від «Госпітальєрів».
Саме з «Госпітальєрами» вона вперше й потрапила в зону бойових дій. Згодом разом з групою медиків приєдналася до 46-ї бригади, де стала бойовим медиком. «Язва» згадує пекельні евакуації — коли витягуєш пораненого з відкритою черепно-мозковою травмою або проводиш реанімацію у підвалі Бахмута під артобстрілом.
«Найважче — піша евакуація. І не залишити не можеш, і допомогу нормально не надаси», — зазначає вона.
Поворотний момент настав поблизу Мар’їнки. Там вона побачила головну причину втрат — FPV-дрони та скиди. «Я дивлюся в медичний чат — одне й те саме: FPV, скиди, FPV… І ти розумієш: медицина — це вже після. А треба раніше. Треба не допустити».
Тому, коли в бригаді оголосили про набір у підрозділ РЕБ, вона зрозуміла — це її шанс. «Це ближче до мого цивільного фаху. І це спосіб захистити тих, хто ще живий», — пояснює вона.
Сьогодні «Язва» — командирка взводу радіоелектронної боротьби. В її підрозділі — техніки, водії, електрики, і навіть «дотери» — геймери, які швидко орієнтуються за моніторами. Вони не просто «глушать» дрони — вони адаптуються до нової тактики ворога і щодня вигадують свою.
«Ми поставили нову систему — за два тижні орки вже знають, як її обійти. Тому треба постійно думати, аналізувати, змінюватися. Тільки так — інакше не виживеш», — каже вона.
Її взвод збив десятки, а можливо, й тисячі ворожих дронів. За перший день роботи нової системи поблизу посадки — понад 10 FPV. І це лише початок.
Нині «Язва» шукає вмотивованих людей у свій підрозділ. Потрібні електрики, водії, аналітичні гравці, ті, хто не боїться моніторів і швидких рішень. «Головне — пояснити людині, що її чекає. Тоді й страх не такий страшний», — додає вона.
Як повідомляла АрміяInform, секунди вирішують все. Один випадковий крок у куток бліндажа — і він вижив, коли 120-мм міна влучила прямо в їхнє укриття, забравши життя вісьмох побратимів, серед яких був і командир. Це історія солдата Владислава на позивний «Малий», який пройшов пекло Авдіївського напрямку, став кулеметником завдяки трофейній зброї, а сьогодні, після поранення та реабілітації, захищає небо Полтавщини від російських «Шахедів».
