На даний момент сержантський корпус Збройних Сил України, в який входить понад 250 тисяч сержантів і старшин різних родів і…
Військовослужбовець 122 окремої бригади територіальної оборони ЗСУ Василь на псевдо «Повар» не підлягав мобілізації, проте добровільно долучився до Сил оборони, щоб захистити майбутнє своєї дочки.
Його історією на своїй сторінці у Facebook поділилося Регіональне управління Сил територіальної оборони «Південь» ЗСУ.
«Якщо я відмовлюся йти служити, тоді й хтось інший скаже: „ні“, а хто ж буде захищати нашу країну? Мене лякала думка, що ворог прийде до мене додому й наробить там біди. Я прийняв таке рішення заради своєї доньки, щоб захистити її майбутнє. Їй зараз 7 років. Вона мене дуже підтримує та пишається мною», — розповідає боєць.
«Ну ти відірвана!» — медсестра з гранатометом знищила ворожу групу в тилу та врятувала підрозділ
Тепер Василь — старший навідник мінометної батареї, проте у цивільному житті він працював кухарем, звідки й дістав свій позивний.
І хоча зараз наш герой виконує бойові завдання, як навідник міномета, інколи все ж готує, щоб порадувати своїх побратимів.
«Мені хочеться, щоб у хлопців було відчуття дому. Тому на позиціях, коли є змога, намагаюся приготувати щось смачне, з того, що є під рукою. Картоплю смажив, торт робив, шашлики. Ми вже не перший рік служимо, тому хочеться, щоб хлопці пораділи трохи», — зазначає воїн.
Втім зараз головне завдання «Повара» — задавати напрямок роботи міномета, щоб знищити якомога більше російських загарбників.
«Працювати з мінометами мені цікаво. Це новий досвід, адже до війни я не мав справи з таким озброєнням. Спочатку я був номером обслуги, а зараз вже старший навідник. Мої обов’язки — виставити міномет, зорієнтувати його на місцевості, задати координати, правильно навести та влучити в ціль. Зробити все можливе для того, аби у противника було більше втрат. А коли є вільний час, то займаюся облаштуванням позицій та додатковим маскуванням», — додає Василь.
Десантникам, які приєдналися до ДШВ за «Контрактом 18-24», вручили марунові берети
