Сьогодні він навчається на оператора БПЛА у 37-й окремій бригаді морської піхоти. Про свій шлях від бойового медика до оператора БПЛА, причини самовільного залишення…
Поїздки на танку до магазину за горілкою, п’яні дебоші, бійки та домагання до місцевих дівчат — такі реалії життя російського прикордоння, яке «захищає» власна армія. У черговому перехопленні телефонної розмови, оприлюдненому соціальним проєктом «Хочу жить», мешканка Бєлгородської області скаржиться військовослужбовцю рф на безчинства, які його товариші по службі влаштовують у тилових селах.
Перехоплення оприлюднили в соціальному проєкті «Хочу жить», ініційованому Координаційним штабом з питань поводження з військовополоненими спільно з ГУР МО України.
«Що хочуть — те й роблять»: будні «визволителів»
У телефонній розмові, запис якої поширив проєкт «Хочу жить», жінка з Бєлгородщини розповідає знайомому російському солдату про поведінку військових, які дислокуються в її районі. Коли той згадує, що його побратими раніше їздили на танку по горілку, жінка підтверджує: подібне трапляється регулярно.
За її словами, в її селі Бубново та сусідніх населених пунктах солдати влаштовують справжній терор:
«Розповідали, як вони напилися й тинялися селом. Шукали дівчат — молоденьких їм подавай! Люди там „Караул!“ кричали», — обурено ділиться вона.
Військові, за її словами, почуваються повністю безкарно:
«П’яні вештаються по селу — і по Халані, і тут по Піщаному. Б’ються просто на очах у людей».
Як приклад їхнього «культурного дозвілля» вона згадує епізод, коли п’яні військові «на все Піщане хором співали „Катюшу“».
Російський військовий, з яким говорить жінка, сам наразі перебуває в тилу після поранення й, за його словами, займається ремонтом техніки. Він скаржиться на ситуацію на фронті:
«Захоплення ніякого немає… Ще не вистачало, щоб знову туди загнали».
У проєкті «Хочу жить» зазначають: мешканці російського прикордоння на власному досвіді переконуються, що таке «захист» від російської армії. Йдеться не лише про бомбардування, коли ВКС рф скидають авіабомби на голови власних громадян, а й про повсякденну поведінку п’яних і розгнузданих військових у тилу.
«Дивлячись на те, що російська армія зробила з українською Суджею, — іронізують автори, — співи „Катюші“ у виконанні п’яної армії в селах Бєлгородської й Курської областей — ще не найгірший сценарій».
«Як армія мародерів і ґвалтівників ставиться до мирного населення — неважливо, свого чи чужого — ми добре знаємо», — резюмують у проєкті.
Як повідомляла АрміяInform, чотири роки рабства на цегельному заводі в Дагестані, примус до служби в армії росії, розстріли власних солдатів за непокору, штурми на милицях і спроба ліквідації своїм же дроном під час втечі — разючу історію свого порятунку через здачу в український полон розповів білорус Євген Каменьков.
