Доброволець 57-ї бригади Олександр Роменський — один із тих, хто пройшов фронт, поранення, реабілітацію і нині шукає рівновагу між болем,…
Її позивний — «Мать», і вона — помічниця оператора переносного зенітно-ракетного комплексу, яка щодня стоїть на бойових позиціях, гідно та вправно виконуючи найважчі завдання. За виняткову мужність, стійкість та звитягу Президент України Володимир Зеленський особисто вручив цій відважній захисниці орден «За мужність» ІІІ ступеня.
Історію захисниці оприлюднили на сторінці 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади.
Нагородження відбулося з нагоди Дня піхоти. Отримання нагороди з рук Верховного Головнокомандувача є саме по собі величезним визнанням.
Для самої бійчині цей момент став особливим. «Це велика честь для мене,» — зізнається «Мать». — «І трохи незвичний досвід участі в урочистостях. Здається, я вперше за весь час служби підходила до Президента стройовим кроком».
За її словами, урочистий момент був надзвичайно зворушливим, а головним почуттям, що її переповнювало, була гордість.
Попри особисту відзнаку, «Мать» наголошує, що сприймає цей орден як визнання заслуг усього її підрозділу — її бойової родини.
«Я весь час думала про те, що це не особисто моя нагорода. Це так само відзнака командирів і моїх побратимів. Бо це завжди спільна справа і ти ділиш як якісь невдачі і успіхи на всіх, це справжня бойова родина!» — ці слова захисниці найкраще демонструють дух українського війська.
У бригаді зазначають, що «Мать» — це військовослужбовиця, яка постійно знаходиться на бойових позиціях. Вона відома своєю мужністю, стійкістю та звитягою, гідно та вправно виконуючи найскладніші завдання, що стоять перед операторами ПЗРК, які часто є першими, хто зустрічає ворожі повітряні цілі.
Як повідомляла АрміяInform, коли російські окупанти, що захопили сусідній бліндаж лише за 25 метрів від українських позицій, на пропозицію здатися самовпевнено відповіли «Русскіє нє сдаются, ідітє дамой…», український сержант-протитанкіст знайшов для них несподіваний, але надзвичайно дієвий «аргумент». Дві модифіковані протитанкові міни, закинуті ним під вхід до ворожого укриття, миттєво знищили його разом з усіма загарбниками всередині, хоча сам герой отримав контузію та опіки від потужного вибуху. Це історія 37-річного Дмитра на псевдо «Злий».
