Запорукою спроможності оперативно обмінюватися тактичною інформацією для обох винищувачів стало використання системи зв’язку Link 16, яку інколи умовно називають «військовий Wi-Fi»…
Міністерство оборони України представило міжнародним донорам та партнерам пропозиції співпраці в галузі ядерної та радіологічної безпеки в Україні.
Як повідомили у пресслужбі МОУ.
Як зазначається, відповідні проєкти були представлені на засіданні робочої підгрупи з ядерної та радіологічної безпеки Глобального партнерства (GPNRSWG). Захід відбувся у Кишиневі (Молдова) за ініціативи Міністерства закордонних справ Канади.
Заступник начальника Головного управління протимінної діяльності, цивільного захисту та екологічної безпеки полковник Валерій Вебер зазначив, що посилення фізичного захисту радіаційно небезпечних об’єктів і нарощення національного потенціалу у сфері ядерної та радіологічної безпеки — один із пріоритетів Міноборони. Особливо — після анексії Криму в 2014 році та з початком повномасштабної збройної агресії російської федерації в лютому 2022 року.
Він наголосив, що, враховуючи глобальні ризики та випадки терористичних атак на ядерні об’єкти, оборонне відомство сприяє Національній гвардії України та Службі безпеки України в запобіганні можливих терактів, зокрема шляхом нарощування сил та засобів протиповітряної оборони ядерних об’єктів.
Також Міноборони утримує кілька успадкованих від радянського союзу «могильників» радіоактивних відходів, які наповнені джерелами іонізуючого випромінювання, що використовувались у спеціальній військовій техніці та приладах.
«Задля зменшення впливу радіаційних відходів на довкілля та цивільне населення, ми хочемо здійснити їхнє перезахоронення. Проте це можна реалізувати лише за підтримки міжнародних партнерів, оскільки повномасштабне військове вторгнення росії забирає значні фінансові ресурси», — зазначив представник Міноборони.
Він додав, що подібний позитивний приклад вже існує — у 2018 році в рамках Трастового фонду НАТО було здійснено захоронення радіоактивних відходів об’єкта «Цибулеве».
Глобальне партнерство проти розповсюдження зброї і матеріалів масового знищення — це міжнародна ініціатива під керівництвом G7, до складу якої входить 31 країна.
