Це формує спадкоємність та власну військову традицію. 20 грудня 2024 року Президент України присвоїв 65 окремій механізованій бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України почесне…
У його історії — ні казкової мрії про небо, ні дитячих фантазій про літаки. Вадим Ворошилов, знаний як «Карая», Герой України та командир ескадрильї, обрав небо свідомо, без романтики — як точку неповернення у справжнє життя. Його вибір зроблений у стінах Кременчуцького військового ліцею, де й почався шлях у небо, який сьогодні вимірюється сотнями бойових вильотів.
Історію командира ескадрильї оприлюднили на сторінці Головного управління комунікацій.
«Бути льотчиком — це робота мрії. Але тепер — це мрія, в якій надто багато ризику», — каже Вадим Ворошилов.
Свій перший бойовий виліт він виконав у 2016 році — повітряна розвідка в зоні АТО. Сьогодні за плечима — сотні місій: демонстрації, штурмові удари, знищення ворожої авіації. Він бачить війну зверху — у прямому сенсі. Але «розуміє її глибину до кісток»: «Літати — це небезпека на кожній секунді. Але найбільше, чого чекає ворог, — це щоб ми здалися. А ми не здаємось. Ми тренуємось».
У його словах немає пафосу, лише гола правда: страх — це нормально. Війна — не фільм, де хоробрий герой безстрашно мчить у бій. Страх — це теж форма контролю, коли його тримає професіоналізм. Бо без нього навіть найсучасніший винищувач — просто уламок заліза.
Але найцікавіше — Вадим не говорить лише про небо, його меседж — про землю, про всіх нас: «Наша вища ціль — захист нашої землі, народу. Кожен має робити своє. На фронті — боронити. В тилу — працювати заради фронту».
І додає те, чого бракує в мирних діалогах: усвідомлення. Що навіть цивільний має бути підготовленим: знати базову тактичну медицину, мати дисципліну, бути в тонусі. Бо історія — циклічна. І той, хто не вчиться, стає її жертвою.
«Перемога — це не медалі. Це армія, яка розвивається. Сильна, гнучка, готова. Бо ворог зникне лише тоді, коли ми станемо такими, яких неможливо зламати».
І ще — про відповідальність. Він чітко розставляє акценти: у піхоти складніше, ніж у льотчика. У льотчика — складніше, ніж у логіста. У військового в тилу — важче, ніж у цивільного. Така «піраміда складностей», як називає її Вадим. І на кожному щаблі — максимум зусиль. Бо держава не тримається лише на тих, хто в окопах. Вона стоїть на плечах кожного, хто не сховався.
«Зараз треба працювати. І коли настане той день, коли зможемо дихати вільно, — тоді буде час мріяти. Але до того — тримаймо небо. І землю. Разом».
Як повідомляла АрміяInform, бійці 3-го окремого полку спеціального призначення імені князя Святослава Хороброго продовжують доводити, що FPV-дрони — це не просто засіб ураження техніки та живої сили, а справжній інструмент тактичної переваги.
@armyinformcomua
Один з логістичних НРК 33-ї окремої механізованої бригади отримав пошкодження під час виконання бойового завдання. Йому на допомогу вирушив інший дрон, та успішно євакуював.
Від початку доби зафіксовано 103 бойові зіткнення. Загарбники продовжують штурмувати позиції українських захисників.
Прикордонники «Шквалу»нейтралізовують ворожу техніку, зв’язок та укриття у своїй зоні відповідальності.
Воїни 3-ї бригади оперативного призначення НГУ «Спартан» взяли в полон окупанта, чию життєву історію можна було б назвати карикатурною, якби вона не була правдою.
Оператори БПЛА 38-ї окремої бригади морської піхоти імені гетьмана Петра Сагайдачного Виявляють та уражають окупантів посеред понівечиної міської забудови.
Прикордонники РУБпАК «Aquila» бригади «Сталевий Кордон» ліквідували низку ворожих цілей на Північно-Слобожанському та Курському напрямках
Це формує спадкоємність та власну військову традицію. 20 грудня 2024 року Президент України присвоїв 65 окремій механізованій бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України почесне…