Чоловік систематично поширював інформацію з обмеженим доступом, перешкоджаючи комплектуванню Сил оборони України та сприяючи, таким чином, загарбницько-окупаційній армії російської федерації. Про це стало…
Їхні обручки ще не блищать у променях весільного сонця, але вже давно загартовані фронтовим вогнем. Історія двох офіцерів Нацгвардії — не про романтику в тилу, а про справжнє кохання на передовій. Лейтенантка з позивним «Анчутка» та лейтенант Табак служать пліч-о-пліч у 14 бригаді оперативного призначення імені Івана Богуна «Червона Калина», і їхня історія — це не просто пара на війні. Це — любов, яка вибрала кулемет замість келиха шампанського, бронежилет замість білої сукні.
Історію захисників оприлюднили на сторінці бригади.
Їхній шлях почався ще у стінах Академії Національної гвардії України. Саме там, на першому курсі, погляди вперше зустрілись, а серця — об’єднались. З того моменту вони не розлучались… аж поки не прийшла велика війна. Тимчасове розставання — перше справжнє випробування для пари. Але після випуску обоє обрали найскладніший варіант — бойову службу в «Червоній Калині».
— Я одразу знав, що піду тільки в бойову бригаду. Анчутка сказала, що піде зі мною. Сподівався, вмовлю її залишитись у тилу. Не вийшло, — згадує Табак з усмішкою.
Це не просто романтична історія — це союз, загартований війною. Табак намагається оберігати кохану від подробиць боїв, але коли живеш на війні — вона стає частиною кожної розмови. І все ж — вони тримаються. Не як окремі солдати, а як екіпаж з двох сердець.
Разом вони працюють із особовим складом, опікуються людьми, борються за нормальні умови для своїх бійців і за кожен новий день, у якому можна залишитись поруч. Їхні характери — як два магніти одного полюса: схожі до дрібниць, трохи вперті, трохи вибухові, але завжди тягнуться один до одного.
— Мінус на мінус завжди дає плюс, — усміхається Анчутка.
Мріють про велике весілля — те саме, з сукнею, яке досі відкладається через війну. Але мрія — жива.. Бо справжні фронтові історії кохання не пишуться в казках, а народжуються там, де свистить куля і звучить команда «вперед».
Більше про молодих захисників у відео від бригади:
Як повідомляла АрміяInform, він міг би спокійно жити і працювати у Сполучених Штатах Америки, будувати плани на майбутнє для своєї родини, але обрав інший шлях — захищати Україну зі зброєю в руках. Головний сержант розвідувальної роти 41 окремої механізованої бригади, відомий під позивним «Янкі», повернувся з-за океану, щоб стати на захист рідної землі.
