Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
Які відмінності у поняттях та процедурах прийняття нових зразків ОВТ на озброєння (постачання) та допуску до експлуатації збройових новинок і чому кодифікація нового зразка техніки чи озброєння відбувається в обох випадках, пояснили в Головному управлінні забезпечення супроводження життєвого циклу озброєння та військової техніки.
Про це повідомило 18 квітня Міністерство оборони України.
Відповідно до чинного законодавства України розрізняють два основні шляхи введення зразків озброєння та військової техніки (ОВТ) до використання у Збройних Силах України: прийняття на озброєння (постачання) та допуск до експлуатації. Кожен із цих процесів має свої особливості та застосовується залежно від обставин.
А кодифікація — це прикінцевий етап процесу розробки, створення, випробовування нового зразка техніки чи озброєння до його допуску до експлуатації (чи прийняття на озброєння) у війську.
Це інструмент ідентифікації виробу як зразка ОВТ придатного для закупівлі оборонним відомством та інструмент подальшого управління номенклатурою.
Прийняття на озброєння (постачання) — це процедура, що передбачає повний цикл розробки, випробувань та оцінки відповідності тактико-технічних та інших характеристик нового зразка ОВТ вимогам технічного завдання від державного замовника.
Простіше, це створення нового зразка з нуля на замовлення оборонного відомства шляхом ведення організацією-виконавцем дослідно-конструкторських робіт.
Процес розробки нового зразка ОВТ передбачає, зокрема, проведення декількох етапів випробувань.
Завершальні — державні, за результатами яких ухвалюється рішення про відповідність зразка встановленим вимогам держзамовника.
У разі позитивного висновку Міністерством оборони видається наказ про прийняття зразка на озброєння (постачання) у Збройних Силах України.
Слід розуміти, що така процедура більше притаманна до умов мирного часу. Процес розробки, випробувань і, зрештою, прийняття нового зразка ОВТ вітчизняного виробництва на озброєння може тривати роками.
Допуск до експлуатації нового зразка ОВТ — цей формат застосовується, коли необхідно швидко забезпечити військо новими зразками ОВТ в умовах особливого періоду.
Ця процедура дозволяє більш оперативно вводити в експлуатацію зразки озброєння та техніки, які ще не пройшли повний цикл регламентованих законодавством випробувань, але згідно з чинним законодавством мають офіційно підтверджену відповідність заявленим тактико-технічним характеристикам.
Пояснимо особливості обох процедур на прикладі гвинтівки. За регламентом прийняття на озброєння гвинтівки, розробку якої держава замовляє у підприємства, процес перевірки відповідності ТТХ заявленим вимогам може займати тривалий час.
Конкретизуємо — вимога замовника — ствол нової зброї має витримувати не менш ніж 10 000 пострілів. Для підтвердження цього параметру необхідно провести серію випробувань із максимальними навантаженнями: з різним темпом стрільби, у різних умовах (у спеку, в мороз, в умовах забрудненості тощо).
Тобто новий зразок проходить ретельне дослідження технічної витривалості. Якщо зразок не відповідає вимогам замовника — розробник його доопрацьовує. Усунення недоліків перевіряють наступним етапом випробувань. Тому період від початку розробки зразка до його прийняття на озброєння займає тривалий час.
Під час особливого періоду, коли нове озброєння необхідно постачати на фронт максимально оперативно, чинне законодавство у форматі допуску до експлуатації нового зразка дозволяє брати за основу результати випробувань, які проводить розробник.
Якщо результати відповідають заявленим ТТХ зразка ОВТ — виріб допускають до експлуатації у військах.
Наразі допуск до експлуатації нових зразків ОВТ здійснюється відповідно до низки нормативно-правових актів, затверджених відповідними Постановами Кабінету Міністрів України.
Кодифікація — це процес набуття предметом виробництва статусу предмета постачання та упорядкування інформації про нього.
Під час кодифікації зразка озброєння чи техніки фіксується інформація про виробника, технічний документ яким визначаються характеристики нового зразка ОВТ, його комплектність тощо.
Далі новий зразок ОВТ класифікують, визначають назву предмета постачання за Довідником назв, описують характеристики згідно з керівництвом з ідентифікації, долучають ці дані до Каталогу предметів постачання та призначають номенклатурний номер НАТО.
Після цього Міноборони або інша структура Сил безпеки та оборони може здійснювати офіційні закупівлі цього зразка за кошти державного бюджету.
У 2023-2024 роках було суттєво оптимізовано часові рамки процедури кодифікації зразків озброєння та військової техніки. Терміни необхідні для цього було скорочено спочатку до 20 діб. Згодом — до 10. Раніше ця процедура тривала кілька місяців.
Фіналізуємо: у мирний час нові зразки озброєння та військової техніки надходять у війська після повного циклу випробувань і видання наказу про прийняття на озброєння, тоді як в умовах особливого періоду можливий спрощений допуск до експлуатації збройових новинок для оперативного забезпечення військ необхідними зразками ОВТ.
Як повідомляла АрміяInform, Міноборони допустило до експлуатації безпілотні «бомбери».
