Від самого початку широкомасштабного вторгнення «Яструби» ефективно й ефектно б’ють окупантів на сході та півдні України, застосовуючи широкий спектр безпілотних літальних апаратів — від…
155 окрема механізована бригада ЗСУ імені Анни Київської воює на Покровському напрямку не так давно — з грудня минулого року.
Смуга відповідальності бригади — одна з найважчих на фронті. Ворог прагне просунутись під Покровськом та вийти на адмінкордон з Дніпропетровською областю.
Як навчають піхоту перед відправкою на бойові завдання, про особливості підготовки, що таке VR-арена, як через віртуальне занурення бійцям психологічно підготуватися до реального бою — далі в матеріалі АрміяInform.
-
- Фото Віталія Павленка / АрміяInform
-
- Фото Віталія Павленка / АрміяInform
-
- Фото Віталія Павленка / АрміяInform
Їдемо на навчальний полігон 155 окремої механізованої бригади ЗСУ імені Анни Київської. Навчальні заняття стартують із самого ранку. Перерва на обід і далі тренування. Полігон розділений на декілька тренувальних блоків за тематичним спрямуванням. Це тактична, вогнева підготовка, мінно-вибухова справа, інженерна підготовка, розвідка, тактична медицина, робота з/проти БПЛА, зв’язок та РЕБ, топографія.
«Ваша зброя — це ваш друг та рятівник на полі бою. Ви маєте володіти неї досконало, щоб знищувати ворога», — триває заняття з вогневої підготовки.
Начальник групи інструкторів 155 бригади Артем з позивним «Грізлі» пояснює, що тут триває як базова загальновійськова підготовка для тих військових, хто її ще не пройшов, так і 2-тижневий адаптаційний курс допідготовки перед відправкою для виконання бойових завдань на передову. Це для тих хлопців, які пройшли вже БЗВП у навчальних центрах і от-от вирушають на бойові позиції.
-
- Фото Віталія Павленка / АрміяInform
-
- Фото Віталія Павленка / АрміяInform
Хлопці готуються на тих зразках зброї, яка є конкретно в їхньому підрозділі
«Якщо взяти вогневу підготовку, то збільшено кількість вправ стрільб та виділено значно більше боєприпасів до них. Бійці працюють не тільки на стрілецькій зброї — автоматах Калашникова. Це кулемети, гранатомети, станкові гранатомети як вітчизняного, так і закордонного виробництва. Кидають гранати, вчаться збивати дрони з рушниць.
Розпочинаємо зі стрільби на місці, з базової стійки. Це важливо, адже багато хто неправильно займає позицію для стрільби й відкриває своєю стійкою важливі органи, й тим самим їхні бронежилети стають непотребом, який висить у них на плечах.
-
- Фото Віталія Павленка / АрміяInform
-
- Фото Віталія Павленка / АрміяInform
-
- Фото Віталія Павленка / АрміяInform
Після того йде стрільба в русі, з укриттів, з нарізанням кутів, зі зміною положення та зміною плеча, з повною і неповною перекладкою. Далі ускладнюється робота в парах, коли вони працюють удвох.
Загалом базовий курс щодо нормативів становить 800 набоїв на людину. Але в нас вони набагато більше вистрілюють.
Бійці готуються на тих зразках зброї, яка є конкретно в їхньому підрозділі. Наприклад, освоюють кулемети: американські Browning чи вітчизняні Калашникова або бельгійські кулемети FN MAG, турецькі SAR чи американські М240.
Дуже складно вести бій у міських умовах, коли противник стріляє з усіх щілин
Тактикою прокачуємо дуже серйозно. Усі заняття відбуваються з бойовою стрільбою. Одна справа, коли ти стріляєш просто по мішенях, а інша, коли стріляєш на короткі дистанції, під час переміщень у траншеї, з прикриттям і так далі. Тут головне — навчитись правильно стріляти.
Хлопці працюють в умовах поганої видимості, вночі ознайомлюють із пристроями нічного бачення та тепловізорами.
Відпрацьовуємо стрільбу навіть за сомалійською методикою, тому що це важливо.
Нині дуже складно вести бій у міських чи сільських умовах, коли противник займає будівлі і з кожної щілини починає вести вогонь. Працюємо в умовах, коли ворог постійно намагається оточити і дуже якісно тисне вогнем. Тому що росіяни насправді досить сильно переважають в особовому складі.
Використовуємо спеціальні макети, які імітують міську забудову. Відпрацьовуємо стрільбу в приміщеннях, з-за кутів та вікон.
Плюс різні вправи, які включають у себе «важке дихання». Спочатку хлопці виконують якісь певні фізичні навантаження, а потім стріляють по противнику. Так, їм важко, але на передовій буде ще важче.
У навчальну програму включаємо димові шашки. Щоб замаскувати свої переміщення від російської піхоти та ворожих дронів, десь переміститись так, щоб ворог не бачив, і так далі.
Також відпрацьовуємо тактику дій у лісовій місцевості, у лісопосадках. Вправи проводять з використанням безпілотників, котрі постійно перебувають над бійцями та імітують «скиди» по них.
-
- Фото Віталія Павленка / АрміяInform
-
- Фото Віталія Павленка / АрміяInform
-
- Фото Віталія Павленка / АрміяInform
VR-технології та психологічна готовність
Через віртуальне занурення військовослужбовці психологічно готуються до реального бою. Підготовка воїнів включає перегляд VR-фільму «Перший бій». Він максимально наближений до реальних бойових дій і дозволяє безпечно прожити досвід, який важко уявити — без ризику для життя, але зі справжніми емоціями.
Хлопці віртуально тренуються, далі військові психологи працюють з емоціями, які виникають після першого віртуального бою.
Як це працює? До нас приїжджає група, яка займається психологічною підготовкою бійців у бригаді. Хлопці одягають VR-окуляри.
Там досить реалістичний сюжет, коли військовослужбовець як від першої особи бере участь у бойових діях, він перебуває в центрі подій: біжить у траншеї, веде бій з противником, вибухи, постріли, паніка, зазнає поранення або бачить поранених побратимів, атака дронів з повітря тощо. Це допомагає виявити слабкі місця у військовослужбовця, його психологічну стійкість до дій у надскладних умовах та обставинах.
Це навіть дозволяє виявити вразливість конкретної людини, наприклад, боєць може впасти в ступор, у нього паніка або взагалі може заплакати. Ми вже заздалегідь знаємо можливі проблеми в людей.
Щоб збити FPV-дрон, використовуємо дробовики
Навчаються користуватися засобами РЕБ. Треба вміти подавляти роботу ворожих БПЛА. Використовуємо рюкзаки з різними типами РЕБ, що дозволяють піхотинцю почувати себе більш-менш безпечно.
Вчимо хлопців стріляти по ворожих дронах, особливо FPV, це взагалі окремий напрямок підготовки. Як, власне, ухилятися від дронів, чим можна заподіяти та як їх збити за можливості. Щоб посадити «ефпівішку», використовуємо напівавтоматичні дробовики та інші рушниці. Є певні нюанси — стрільба по дронах на далекій відстані (100 м), на близькій відстані (менш як 20 м), по тих, які зависли на висоті та роблять скиди. Треба вміти протистояти всім видам ворожих дронів.
Звичайно, якщо немає можливості їх збити, тоді треба негайно бігти в укриття.
Зараз противник став масово використовувати дрони на оптоволокні. Вчимось знешкоджувати і ці безпілотники. Боротися з ними складно, РЕБ їх не зупиняє. А помпова рушниця може зупинити.
У нас вже є напрацьована методика, як їх знешкоджувати. Не буду розкривати всіх таємниць.
Мінно-вибухові загородження, важливість зв’язку та такмеду
Масова поява безпілотників на полі бою привнесла зміни до інженерної підготовки. Тепер програма обов’язково включає заходи з обладнання та маскування позицій так, щоб вони забезпечували захист від важких дронів-бомбардувальників та ударних FPV.
Кожен військовий проходить ази мінно-вибухової справи та військові топографії. Дуже важливо навчити людей користуватися деякими зразками вибухонебезпечних предметів для того, щоб вони могли захистити свої позиції. Щоб якісно робити мінно-вибухові загородження на шляху ймовірного просування піхотних груп противника.
Питання зв’язку та комунікації на передньому краї. Треба вміти працювати з обладнанням, у бліндажі на глибині. Правильно кидати антену «павука» нагору, адже ніякого стабільного та якісного зв’язку не буде. Радіостанції мають постійно працювати. Вчимо хлопців говорили стисло, прямо, чітко, завуальовано, без великих речень. Ворог вже навчився нас розуміти, хоча він може і мови не розуміє, але вже пристосувався.
А якщо говорити закодованими якимось фразами — це займає час для розшифровки, і поки вони будуть розшифровувати, ця інформація може бути вже неактуальна. Це дає якусь певну тактичну перевагу в тому чи іншому аспекті над ворогом.
Тактична медицина за загальноприйнятим алгоритмом MARCH. Зважаючи, яке в кого поранення, і згідно з цим алгоритмом інструктори навчають курсантів тих дій, які їм потрібно зробити, щоб поранений вижив.
Приємно, коли люди тобі дзвонять і дякують за те, що їх навчили надавати меддопомогу.
-
- Фото Віталія Павленка / АрміяInform
-
- Фото Віталія Павленка / АрміяInform
Один із військовослужбовців, який нещодавно повернувся з бойових, тиснув руку тому самому інструктору і сказав: «Дякую за те, що навчив нас користуватися турнікетом та бандажем. Я врятував побратима, і він зараз живий.
Плюс евакуація поранених, це взагалі окрема тема. Зараз евакуація дуже ускладнена, під постійними обстрілами противника».
Фото Віталія Павленка та 155 бригади
